Через підрив Каховської ГЕС затоплений музей-садиба Остапа Вишні

Через підрив збройними силами росії Каховської ГЕС у зоні затоплення опинився музей-садиба українського письменника Остапа Вишні, що в селі Кринки Олешківського району на Херсонщині.

Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомила глава Державного агентства розвитку туризму Мар'яна Олеськів, пише Читомо.

"Під водою опинився дім-музей Остапа Вишні у селі Кринки, який був одним з туристичних магнітів регіону. Також у зоні затоплення знаходиться Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка. Може бути затоплено комплекс "Зелені хутори Таврії", заснований на місці старовинних хуторів. Тут знаходився автентичний музей українського народного побуту XV–XX століть, а також знамениті солоні рожеві озера", — розповіла Олеськів.

Вона також повідомила, що наразі повністю або частково затоплені 11 населених пунктів на Правобережжі — Миколаївка, Ольгівка, Львове, Тягинка, Понятівка, Іванівка, Токарівка, Придніпровське, Садове, частково місто Херсон.

Відновлений дім-музей Остапа Вишні відкрили 2020 року.

Будинок, у якому зупинявся для відпочинку письменник у Кринках і де був колись музей, не ремонтували понад два десятиліття, оскільки він був розташований на території, яка нині перебуває у віданні Міністерства оборони, і доступ до нього виявився обмеженим. Тому музей перенесли на іншу ділянку.

Серед експонатів музею — особисті речі й світлини Остапа Вишні.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.