Через підрив Каховської ГЕС затоплений музей-садиба Остапа Вишні

Через підрив збройними силами росії Каховської ГЕС у зоні затоплення опинився музей-садиба українського письменника Остапа Вишні, що в селі Кринки Олешківського району на Херсонщині.

Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомила глава Державного агентства розвитку туризму Мар'яна Олеськів, пише Читомо.

"Під водою опинився дім-музей Остапа Вишні у селі Кринки, який був одним з туристичних магнітів регіону. Також у зоні затоплення знаходиться Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка. Може бути затоплено комплекс "Зелені хутори Таврії", заснований на місці старовинних хуторів. Тут знаходився автентичний музей українського народного побуту XV–XX століть, а також знамениті солоні рожеві озера", — розповіла Олеськів.

Вона також повідомила, що наразі повністю або частково затоплені 11 населених пунктів на Правобережжі — Миколаївка, Ольгівка, Львове, Тягинка, Понятівка, Іванівка, Токарівка, Придніпровське, Садове, частково місто Херсон.

Відновлений дім-музей Остапа Вишні відкрили 2020 року.

Будинок, у якому зупинявся для відпочинку письменник у Кринках і де був колись музей, не ремонтували понад два десятиліття, оскільки він був розташований на території, яка нині перебуває у віданні Міністерства оборони, і доступ до нього виявився обмеженим. Тому музей перенесли на іншу ділянку.

Серед експонатів музею — особисті речі й світлини Остапа Вишні.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.