в Олешках руйнування може загрожувати будинку-музею Поліни Райко

Будинок-музей Поліни Райко в місті Олешки, що на Херсонщині, може опинитися під загрозою руйнування внаслідок підриву Каховської ГЕС.

Про це Суспільне Культура зазначив у коментарі Семен Храмцов, художник та представник Херсонського обласного благодійного фонду ім. Поліни Райко.

"Якщо вода підійде, то існує велика ймовірність, що будинок не витримає — він розташовується близько до води на вулиці Нижня", — сказав Семен Храмцов.

У Міністерстві культури та інформаційної політики сказали Суспільне Культура, що поки для культурних установ немає рекомендацій через руйнування Каховської ГЕС та можливе підтоплення міст та сіл.

Поліна Райко є ар брют художницею з Херсонщини. Вона все життя жила та працювала у рідному місті. Про неї пишуть, що вона витрачала останні гроші на творчі матеріали. Райко відома тим, що повністю розписала свій будинок олійними фарбами. Серед її сюжетів — родинні історії та фотографії, біблійні сюжети та фантастичні звірі. Відтак цю роботу неможливо вивезти та евакуювати. Сам будинок став витвором мистецтва і має цінність для локального та всеукраїнського контексту.

Щоб зберегти будинок та надати йому музейного значення, художник В'ячеслав Машницький у вересні 2008 року створив Херсонський обласний благодійний фонд ім. Поліни Райко. Під час окупації Херсона В'ячеслав Машницький пропав безвісти.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.