IN MEMORIAM: У Львові попрощаються з воїном УПА Йосипом Гулою

Йосип Гулай помер 8 липня на 93-му році життя.

Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

Воїна УПА, активного громадського діяча та поета Йосипа Гулу похоають на Личаківському кладовищі у Львові.  

Йосип Гула — уродженець села Дідилів Львівської області.

Воїн Української повстанської армії. У 16-річному віці склав присягу і став до лав захисників України під псевдо "Крук". У липні 1948 року був поранений та заарештований.

Після багатомісячних катувань Йосипа Гулу засудили до смертної кари, яку згодом замінили на 25-річне ув'язнення. Через численні акції протесту відбував каторгу у кількох закритих тюрмах, а у 1956 році був звільнений як "малолітній політвʼязень".

Після повернення до Львова пережив переслідування комуністичного режиму, проте продовжував вести активну громадську діяльність. Був талановитим поетом, співаком, учасником хору "Нескорені", досліджував історію України, її літературу й культуру.

 

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.