У Вінниці проводять археологічні розкопки на території Домініканського монастиря

На території комплексу Домініканського монастиря (нині Спасо-Преображенський кафедральний собор ПЦУ) у Вінниці тривають археологічні дослідження.

Про це повідомляють в Музеї Вінниці.

Археологам вже вдалося знайти дві козацькі люльки з білої глини, які датують XVII століттям, кілька монет часів Російської імперії, два набори кахель XVIII століття, фрагменти кераміки XVII-XIX століття тощо.

Проводить розкопки Археологічна експедиція Вінницького обласного краєзнавчого музею. Нею керує співробітниця музею, кандидат історичних наук Ольга Манігда. В роботі експедиції також беруть участь науковці Музею Вінниці та студенти ВДПУ та ДНУ.

Основним завданням досліджень цього року є розкриття і розчищення розкопу, який був досліджений у 2013-2017 роках. Тоді було виявлено різночасові споруди та об'єкти від початку XVI до XIX століття Фахівці провели ґрунтовні дослідження, які дали змогу виявити на місці комплексу Домініканського монастиря потужні фундаменти, детальне призначення та датування яких ще належить встановити.

У 2018 році об'єкт досліджень було законсервовано, з можливістю подальшої музеєфікації. Цьогоріч міська влада ухвалила рішення відновити роботи. Фахівці мають дослідити територію і надати свої висновки з приводу її подальшого майбутнього.

"Ми знаємо, що домініканці описували своє життя у Вінниці з моменту започаткування монастиря у першій половині XVII століття. Також завдяки документам відомо, де саме було засновано перший монастир і що він був дерев'яним, але у нас немає його детального опису.

З того, яким ми зараз бачимо виявлений у розкопі фундамент будівлі, можна зробити висновок, що він був розібраний на більш пізні споруди, тому що збереглася лише його невелика частинка (перехрестя фундаменту). Можливо тоді над ним розташовувалась якась споруда, яка і зберегла рештки фундаменту", – розповіла Ольга Манігда.

Розкопки на об'єкті "Домініканський монастир" розпочалися в другій половині червня й триватимуть орієнтовно до кінця липня.

 

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.