АНОНС: Презентація видання про український Донбас початку ХХ ст. та бахмутчанина Микиту Шаповала

18 липня у Національному музеї Голодомору-геноциду відбудеться презентація видання "Микита Шаповал. Схема життєпису. Біографія. Листи"

Про це інформує Музей Голодомору.

18 липня 2023 року о 12.00 в Залі пам'яті Національного музею Голодомору-геноциду (Київ, вул. Лаврська, 3) відбудеться презентація видання "Микита Шаповал. Схема життєпису. Біографія. Листи", яке є результатом співпраці ЦПГА "Крила", ГО "Київські фрески" та особисто Анжели Савченко і за фінансової підтримки Фонду "Ізоляція" та ЄС.

Це унікальна збірка, яка не тільки вводить у публічний простір епістолярну спадщину українського громадського та політичного діяча, бахмутчанина Микити Шаповала і привертає увагу до покоління української міжвоєнної еміграції у Європі, а й, найголовніше - спростовує міфи довкола історії Донеччини і Луганщини і подає докази фальшування ідентичності українського Сходу.

Видання містить спогади про дитинство Микити Шаповала на Донеччині, початок її пролетаризації, родинні листи, які ілюструють атмосферу становлення більшовицької окупації на Донеччині, мапи, а також світлини населених пунктів, з якими пов'язані сторінки життя Микити Шаповала, які були знищені в ході російської війни в Україні.

Вхід вільний!

Акредитація ЗМІ на захід обов'язкова.

Реєстрація для відвідувачів за посиланням.

 

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.