АНОНС: Презентація видання про український Донбас початку ХХ ст. та бахмутчанина Микиту Шаповала

18 липня у Національному музеї Голодомору-геноциду відбудеться презентація видання "Микита Шаповал. Схема життєпису. Біографія. Листи"

Про це інформує Музей Голодомору.

18 липня 2023 року о 12.00 в Залі пам'яті Національного музею Голодомору-геноциду (Київ, вул. Лаврська, 3) відбудеться презентація видання "Микита Шаповал. Схема життєпису. Біографія. Листи", яке є результатом співпраці ЦПГА "Крила", ГО "Київські фрески" та особисто Анжели Савченко і за фінансової підтримки Фонду "Ізоляція" та ЄС.

Це унікальна збірка, яка не тільки вводить у публічний простір епістолярну спадщину українського громадського та політичного діяча, бахмутчанина Микити Шаповала і привертає увагу до покоління української міжвоєнної еміграції у Європі, а й, найголовніше - спростовує міфи довкола історії Донеччини і Луганщини і подає докази фальшування ідентичності українського Сходу.

Видання містить спогади про дитинство Микити Шаповала на Донеччині, початок її пролетаризації, родинні листи, які ілюструють атмосферу становлення більшовицької окупації на Донеччині, мапи, а також світлини населених пунктів, з якими пов'язані сторінки життя Микити Шаповала, які були знищені в ході російської війни в Україні.

Вхід вільний!

Акредитація ЗМІ на захід обов'язкова.

Реєстрація для відвідувачів за посиланням.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.