АНОНС: Презентація видання про український Донбас початку ХХ ст. та бахмутчанина Микиту Шаповала

18 липня у Національному музеї Голодомору-геноциду відбудеться презентація видання "Микита Шаповал. Схема життєпису. Біографія. Листи"

Про це інформує Музей Голодомору.

18 липня 2023 року о 12.00 в Залі пам'яті Національного музею Голодомору-геноциду (Київ, вул. Лаврська, 3) відбудеться презентація видання "Микита Шаповал. Схема життєпису. Біографія. Листи", яке є результатом співпраці ЦПГА "Крила", ГО "Київські фрески" та особисто Анжели Савченко і за фінансової підтримки Фонду "Ізоляція" та ЄС.

Це унікальна збірка, яка не тільки вводить у публічний простір епістолярну спадщину українського громадського та політичного діяча, бахмутчанина Микити Шаповала і привертає увагу до покоління української міжвоєнної еміграції у Європі, а й, найголовніше - спростовує міфи довкола історії Донеччини і Луганщини і подає докази фальшування ідентичності українського Сходу.

Видання містить спогади про дитинство Микити Шаповала на Донеччині, початок її пролетаризації, родинні листи, які ілюструють атмосферу становлення більшовицької окупації на Донеччині, мапи, а також світлини населених пунктів, з якими пов'язані сторінки життя Микити Шаповала, які були знищені в ході російської війни в Україні.

Вхід вільний!

Акредитація ЗМІ на захід обов'язкова.

Реєстрація для відвідувачів за посиланням.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.