АНОНС: Презентація видання про український Донбас початку ХХ ст. та бахмутчанина Микиту Шаповала

18 липня у Національному музеї Голодомору-геноциду відбудеться презентація видання "Микита Шаповал. Схема життєпису. Біографія. Листи"

Про це інформує Музей Голодомору.

18 липня 2023 року о 12.00 в Залі пам'яті Національного музею Голодомору-геноциду (Київ, вул. Лаврська, 3) відбудеться презентація видання "Микита Шаповал. Схема життєпису. Біографія. Листи", яке є результатом співпраці ЦПГА "Крила", ГО "Київські фрески" та особисто Анжели Савченко і за фінансової підтримки Фонду "Ізоляція" та ЄС.

Це унікальна збірка, яка не тільки вводить у публічний простір епістолярну спадщину українського громадського та політичного діяча, бахмутчанина Микити Шаповала і привертає увагу до покоління української міжвоєнної еміграції у Європі, а й, найголовніше - спростовує міфи довкола історії Донеччини і Луганщини і подає докази фальшування ідентичності українського Сходу.

Видання містить спогади про дитинство Микити Шаповала на Донеччині, початок її пролетаризації, родинні листи, які ілюструють атмосферу становлення більшовицької окупації на Донеччині, мапи, а також світлини населених пунктів, з якими пов'язані сторінки життя Микити Шаповала, які були знищені в ході російської війни в Україні.

Вхід вільний!

Акредитація ЗМІ на захід обов'язкова.

Реєстрація для відвідувачів за посиланням.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.