На міжнародному оперному фестивалі в Італії покажуть виставку про Соломію Крушельницьку

28 липня на одному із найбільших європейських оперних фестивалів – 69-у Фестивалі Пуччіні у Торре дель Лаго - в Італії відкриють виставку "Гранд тур: Соломія. Україна – Італія" про Соломію Крушельницьку.

Про це повідомив Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові на своїй Facebook-сторінці.

Виставка "Ґранд тур: Соломія. Україна — Італія" буде представлена 28 липня. Її відкриють перед прем'єрою опери "Мадам Баттерфляй" Джакомо Пуччіні. Саме виконання Соломії Крушельницької принесло левову частку слави цьому твору італійського композитора. Пуччіні та Крушельницька приятелювали: маестро навіть назвав українську оперну співачку "найпрекраснішою та найчарівнішою Баттерфляй".

Модульна виставка висвітлюватиме життєвий та творчий шлях Соломії Крушельницької. Відвідувачі зможуть дізнатися про її походження й освіту, виступи на провідних сценах світу, масштабні турне та співпрацю з видатними композиторами.

Проєкт реалізувала команда Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові за підтримки Українського культурного фонду.

Окрім цього, люди на виставці почують голос української сопрано. Зокрема, архівні записи арій з опер "Мадам Баттерфляй" Пуччіні та "Валькірія" Вагнера, яким уже понад сто років. Дизайн проєкту виконав український медіахудожник Сергій Петлюк.

"Виставка розроблена та присвячена 150-літньому ювілею Соломії Крушельницької і є знакова для нашого музею, - наголосив директор Музичного-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Михайло Кобрин. - Наша стратегічна місія розповідати про Крушельницьку, яка повертається у Європу та світ для того, щоб нагадати про себе і свою славу! Виставка також важлива тим, що показує приналежність української спільноти до високої європейської культури через такі постаті, як Соломія Крушельницька".

Соломія Крушельницька — одна з найвидатніших оперних співачок світу. Визнання на артистку чекало після виконання ролі Ельзи у вагнерівській опері "Лоенгрін" у Кракові 1895 року. За свою кар'єру Крушельницька виступала по всьому світу: в Італії, Іспанії, Франції, Чилі, Аргентині, Польщі.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.