В Одесі пошкоджені 25 пам’яток архітектури внаслідок ракетної атаки РФ

Серед пошкоджених пам'яток архітектури в Одесі будівлі XIX-XX сторіччя.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

За попередніми даними, 25 пам'яток архітектури пошкоджені через нічну ракетну атаку Росії на Одесу, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

За його даними, :

  • будинок Чижевича
  • будинок Папудової
  • будинок Заблудовського
  • будинок Гагаріна
  • будинок Януша
  • будинок Жданової
  • будинок Рассель дель Турко
  • будинок Масса
  • особняк Манук-Бея
  • будинок Ковалевського
  • будинок Порро
  • будинок Машевського та інші

"Росіяни навмисно спрямували свої ракети на історичний центр Одеси, що перебуває під захистом ЮНЕСКО! Все, що змореною працею створювалося великими архітекторами, знищується зараз цинічними нелюдами", – написав він у телеграмі.

Вночі 23 липня Росія атакувала Одесу. Як повідомила місцева влада, внаслідок російської атаки одна людина загинула, 22 поранених, зруйновані 6 житлових будинків. Також пошкоджений найбільший православний храм Одеси – Спасо-Преображенський кафедральний собор, який розташований в центрі міста.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.