Національному музею історії України передали 512 давньоримських монет, конфіскованих на Чернівецькій митниці

512 монет є автентичними монетами відкарбованими у 1 – 4 ст. за часів Римської імперії.

Про це повідомили  у Національному музеї історії України.

Нещодавно до фондів музею, за рішенням Експертно-фондової ради, було передано цілу колекцію римських монет, які намагалися незаконно вивезти з України. Цю колекцію затримала Чернівецька митниця. Причиною затримання й конфіскації монет стала відсутність супровідних документів. Експертне дослідження вилучених монет провело державне підприємство "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України" Чернівецька філія інституту археології.

Згідно з висновками співробітників центру, 512 монет є автентичними монетами відкарбованими у 1 – 4 ст. за часів Римської імперії. Монети мають задовільне збереження та є гарно підібраною й систематизованою колекцією, яка має "велику історико-культурну та нумізматично-колекційну цінність".

У колекції представлені срібні денарії відкарбовані за часів династій Флавіїв (Веспасіан (69 – 79 рр.н.е.), Антонінів (Нерва (96 – 98), Траян (97 – 117), Адріан (117 – 138 рр.), Антоніна Пія (138 – 161), Марка Аврелія (161 – 180), Коммода (175 – 192) та їх дружин Фаустіни Старшої, Фаустіни Молодшої, Луцилли, Кріспіни), а також Септимія Севера (193 – 211) засновника династії Северів.

Срібний денарій був головною монетою римського часу. Його карбування розпочалось у 268 р. до н.е. ще за часів Римської республіки та тривало й за Римської імперії. Ця монета забезпечувала грошовий обіг не тільки у величезній імперії, але й використовувалась племенами що з нею межували.

Ці срібні монети були не тільки засобом купівлі-продажу, але й металевим засобом масової інформації свого часу, які прославляли імператорів для народу Риму та прийдешніх поколінь, увічнювати їх діяння, воєнні перемоги, чесноти. Крім суто утилітарної функції як платіжного засобу, римські монети можна розглядати і як витвір медальєрного мистецтва. 

Ці монети цікаві не тільки як зразок грошового обігу на території Римської імперії, а також і тим що численні знахідки подібних монет зафіксовані й на території нашої держави. Саме монети від Траяна до Септимія Севера найчастіше зустрічаються у скарбах і поодиноких знахідках зафіксованих на території України. Їх поява на наших землях обумовлена тим, що племена, які тоді мешкали на цій території й за стародавніми римськими авторами-істориками мали назву "венеди", мали активні торговельні відносини з Римською імперією.

Попереду співробітників відділу кропітка праця по атрибуції та опису отриманих монет, взяття їх на держаний облік. Ці монети поповнять колекцію римських монет музею, яка нараховує близько 10 тисяч одиниць, а згодом, ці пам'ятки грошового обігу, будуть використані у музейних виставках і експозиціях.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.