Радянський герб на щиті «Батьківщини-мати» замінять на український тризуб

Радянський герб на щиті скульптури «Батьківщина-мати» замінять на український державний символ Тризуб до Дня незалежності України.

Про це повідомили у Національному музеї історії України у Другій світовій війні.  

Заміна серпа з молотом на тризуб на щиті монумента "Батьківщина-мати" коштуватиме 28 мільйонів гривень. Для цього МКІП залучило кошти бізнесу.  Про це на брифінгу в Національному музеї історії України у Другій світовій війні щодо заміни радянського герба на щиті монумента "Батьківщина-мати" повідомив міністр Олександр Ткаченко.

Новий герб буде об'ємною (не пласкою) конструкцією. Для її улаштування використовуватимуть 2 типи металу: нержавіюча сталь українського виробництва "Запоріжсталь" групи Метінвест та закордонного виробника. Сам монумент "Батьківщина-мати" було вироблено зі сталі "Запоріжсталі", "Азовсталі" та ММКІ. 

Оновлений щит пам'ятника "Батьківщина-мати" представлять до Дня Незалежності України 24 серпня.

Монумент "Батьківщини-мати" був споруджений у 1981 році, він є пам'яткою науки і техніки місцевого значення. Пам'ятник вважається найвищою монументальною скульптурою в Європі.

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.