Спецпроект

Сенат Італії визнав Голодомор геноцидом українського народу

Сенат Італії 26 липня визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Відповідна резолюція опублікована на сайті італійського Сенату.

Резолюцію про визнання Голодомору геноцидом підтримали 130 членів Сенату Італії, проти не висловився жоден, ще чотири утримались під час голосування.

Італійські сенатори в резолюції зазначили, що у 1932-1933 роках СРСР на чолі з Йосипом Сталіним "навмисно спровокував голод, який спричинив мільйони смертей, переважно селян та дрібних землевласників", серед цивільного населення України.

"Пам'ять про Голодомор та радянські злочини проти українського народу набуває ще більшого значення сьогодні у світлі російського вторгнення та нової спроби стерти українську національну ідентичність", – підкреслюється в документі.

Відповідно, ухвалена резолюція зобов'язує Сенат Італії визнати Голодомор геноцидом з ухваленням будь-якої подальшої ініціативи за погодженням із Палатою депутатів, урядом, європейськими та міжнародними інституціями.

Коментуючи рішення італійських сенаторів, голова МЗС України Дмитро Кулеба назвав його важливим кроком, що "відновлює історичну справедливість, вшановує мільйони жертв та застерігає майбутні покоління від злочину геноциду".

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.