Спецпроект

Сенат Італії визнав Голодомор геноцидом українського народу

Сенат Італії 26 липня визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Відповідна резолюція опублікована на сайті італійського Сенату.

Резолюцію про визнання Голодомору геноцидом підтримали 130 членів Сенату Італії, проти не висловився жоден, ще чотири утримались під час голосування.

Італійські сенатори в резолюції зазначили, що у 1932-1933 роках СРСР на чолі з Йосипом Сталіним "навмисно спровокував голод, який спричинив мільйони смертей, переважно селян та дрібних землевласників", серед цивільного населення України.

"Пам'ять про Голодомор та радянські злочини проти українського народу набуває ще більшого значення сьогодні у світлі російського вторгнення та нової спроби стерти українську національну ідентичність", – підкреслюється в документі.

Відповідно, ухвалена резолюція зобов'язує Сенат Італії визнати Голодомор геноцидом з ухваленням будь-якої подальшої ініціативи за погодженням із Палатою депутатів, урядом, європейськими та міжнародними інституціями.

Коментуючи рішення італійських сенаторів, голова МЗС України Дмитро Кулеба назвав його важливим кроком, що "відновлює історичну справедливість, вшановує мільйони жертв та застерігає майбутні покоління від злочину геноциду".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.