ПЦУ затвердив перехід на новоюліанський календар

Православна церква України на Помісному соборі остаточно затвердила перехід на новоюліанський календар з 1 вересня.

Про це повідомляють на сайті Православної Церкви України.

За таке рішення проголосували більшість делегатів під час Помісного Собору ПЦУ, що відбувся 27 липня в Софії Київській. Рішення підтримали 156 делегатів, проти виступили — 5. Загалом у Помісному соборі взяв участь 161 делегат.

"Це засвідчує, що ми приймаємо рішення соборно, а не примусово. Бо ми зберегли також можливість для тих громад, тих монастирів, які поки не готові, тимчасово залишитися на старому календарі. Ми не діємо примусово, а добровільно. Ми не обмежували їх часовими рамками. Коли вони дозріють остаточно вони, я думаю, долучаться до цієї реформи", — зазначив Епіфаній.

З переходом на новий календар православні християни східного обряду України Різдво святкуватимуть 25 грудня, а не 7 січня, День Святого Миколая — 6 грудня, а не 19 грудня, Водохреще — 6 січня, а не 18 січня, Покрову — 1 жовтня, а не 14 жовтня. При цьому на Великдень та інші свята, дати яких визначаються за місячним календарем, це рішення не вплине.

24 травня Архієрейський собор ПЦУ схвалив перехід на Новоюліанський календар з 1 вересня цього року. Водночас прийняття нового календарного стиля чи збереження старого залишається правом релігійних громад і монастирів.

 
Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.