У Тернополі під загрозою пам'ятка національного значення

Під час реконструкції Тернопільського катедрального собору планують добудувати третій поверх.

Про це інформують тернополяни у соцмережах.

Тернополяни забили на сполох у зв'язку з майбутніми реставраційними роботами на будівлі колишнього монастиря домініканців у Тернополі. Під час реставрації пам'ятки архітектури 18 століття забудовник планує добудувати мансардний поверх. 

"Відома реставраційна контора Креатор-Буд буде реставрувати колишній монастир Домініканців 1749 року (тильна частина Катедри).  По рендерах видно, що надбудують зверху мансардний поверх, правда це вже реконструкція і пам'яткою архітектури після цього вона не повинна бути", - написав  Андрій Будзінський.

Натомість забудовник пояснює, що має на меті "покращити та осучаснити" споруду:

"Реставрація, реабілітація та пристосування колишнього монастиря домініканців під релігійно-офісний центр з громадськими приміщеннями загального користування, що передбачає відновлення функціональних властивостей об'єкта відповідно до його первісного призначення. Тобто окрім приміщень релігійної громади УГКЦ будуть створені нові громадські простори, якими зможуть користуватися жителі та гості міста", - зазначив Юрій Вербовецький, керівник Архітектурної майстерні. 

Тернопільський кафедральний собор є пам'яткою архітектури національного значення, тобто будь-яке втручання в його конструкцію має бути підпорядковане Закону України Про охорону культурної спадщини і змінам до нього, внесеним згідно з Кодексом. Охоронний номер пам'ятки 637/1. Келії Монастиря домініканів теж мають цей статус - охоронний номер пам'ятки 637/2. 

"За законом, якщо і змінювати якісь ключові елементи споруд із таким статусом, то лише в сторону відновлення історичного вигляду. Третього поверху не було в історії цієї будівлі ніколи раніше. Ні мурованого, ні мансардного, ніякого", - зазначила Дарця Веретюк. 

Тернопільський катедральний собор названий на честь Непорочного зачаття Діви Марії. Збудований у 1749—1779 роках в стилі бароко на замовлення гетьмана Юзефа Потоцького, як Церква святого Вінсента при монастирі Ордену домініканців. У 1820—1848 роках належав єзуїтам. Зруйнований 1944 року в ході боїв за Тернопіль. Відбудований 1957 року. У 1978—1989 роках використовувався як Тернопільська картинна галерея. 1989 року переданий Українській греко-католицькій церкві, отримав статус собору. Пам'ятка національного значення Тернопільської області.

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.