У Тернополі під загрозою пам'ятка національного значення

Під час реконструкції Тернопільського катедрального собору планують добудувати третій поверх.

Про це інформують тернополяни у соцмережах.

Тернополяни забили на сполох у зв'язку з майбутніми реставраційними роботами на будівлі колишнього монастиря домініканців у Тернополі. Під час реставрації пам'ятки архітектури 18 століття забудовник планує добудувати мансардний поверх. 

"Відома реставраційна контора Креатор-Буд буде реставрувати колишній монастир Домініканців 1749 року (тильна частина Катедри).  По рендерах видно, що надбудують зверху мансардний поверх, правда це вже реконструкція і пам'яткою архітектури після цього вона не повинна бути", - написав  Андрій Будзінський.

Натомість забудовник пояснює, що має на меті "покращити та осучаснити" споруду:

"Реставрація, реабілітація та пристосування колишнього монастиря домініканців під релігійно-офісний центр з громадськими приміщеннями загального користування, що передбачає відновлення функціональних властивостей об'єкта відповідно до його первісного призначення. Тобто окрім приміщень релігійної громади УГКЦ будуть створені нові громадські простори, якими зможуть користуватися жителі та гості міста", - зазначив Юрій Вербовецький, керівник Архітектурної майстерні. 

Тернопільський кафедральний собор є пам'яткою архітектури національного значення, тобто будь-яке втручання в його конструкцію має бути підпорядковане Закону України Про охорону культурної спадщини і змінам до нього, внесеним згідно з Кодексом. Охоронний номер пам'ятки 637/1. Келії Монастиря домініканів теж мають цей статус - охоронний номер пам'ятки 637/2. 

"За законом, якщо і змінювати якісь ключові елементи споруд із таким статусом, то лише в сторону відновлення історичного вигляду. Третього поверху не було в історії цієї будівлі ніколи раніше. Ні мурованого, ні мансардного, ніякого", - зазначила Дарця Веретюк. 

Тернопільський катедральний собор названий на честь Непорочного зачаття Діви Марії. Збудований у 1749—1779 роках в стилі бароко на замовлення гетьмана Юзефа Потоцького, як Церква святого Вінсента при монастирі Ордену домініканців. У 1820—1848 роках належав єзуїтам. Зруйнований 1944 року в ході боїв за Тернопіль. Відбудований 1957 року. У 1978—1989 роках використовувався як Тернопільська картинна галерея. 1989 року переданий Українській греко-католицькій церкві, отримав статус собору. Пам'ятка національного значення Тернопільської області.

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.