Музей Другої світової у Ґданську встановив рекорд відвідуваності

27 липня Музей ІІ Світової війни в Гданську відвідали 4553 осіб.

Про це повідомили на своїй сторінці у Facebook Музей ІІ Світової війни в Гданську.
"Шановні наші відвідувачі - Ви здивували нас РЕКОРДНО! Сьогодні в музеї ми прийняли 4553 людей! Дякуємо, що проявляєте такий ВЕЛИЧЕЗНИЙ інтерес до нашого закладу!", - йдеться у повідомленні.
Музей ІІ Світової війни в Гданську є найбільшим історичним музеєм у Польщі. Заснований у 2008 році, експозиції відкрилися в 2017-му. Його головна експозиція займає майже 5000 квадратних метрів. Розміщена на найнижчому рівні будинку – 14 метрів під землею. Це розповідь про трагічний досвід ІІ світової війни, про її причини і наслідки, про жертв і виконавців, про героїв і звичайних людей.
Створення Музею супроводжувала ідея створення інституції, яка б показувала другу світову війну, поєднуючи польський досвід і досвід інших європейських народів. Будівля розташована на площі Владислава Бартошевського, над Мотлавою, поблизу історичного центру міста.
 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.