Зеленський наклав вето виділення коштів на добудову музею Голодомору

Президент Володимир Зеленський ветував законопроєкт №9437 про виділення 573 мільйонів гривень на завершення будівництва Національного музею Голодомору-геноциду.

Про це йдеться у картці законопроєкту.

Згідно з інформацією, оприлюдненою в картці відповідного законопроєкту №9437 на сайті Верховної Ради, 27 липня він повернувся до парламенту з пропозиціями глави держави.

"Вважаю, що зусилля всіх державних органів і органів місцевого самоврядування мають бути спрямовані на прийняття життєво необхідних рішень, насамперед тих, що наближають перемогу України, тому пропоную закон відхилити", - зазначив президент у своїх пропозиціях.

При цьому, не заперечуючи необхідності завершення реконструкції та будівництва Національного музею Голодомору-геноциду, глава держави наголосив, що не може погодитися із запропонованим у законі способом вирішення зазначеного питання в умовах широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України.

Нагадаємо, Верховна Рада 13 липня ухвалила документ, який передбачає виділення додаткових 573,9 мільйона гривень на завершення будівництва Національного музею Голодомору.

Загальний кошторис зведення музею — 1,6 млрд гривень. 573 млн грн мали бути останнім траншем для завершення будівництва другої черги — це будівля з основною експозицією, виставковою залою, спеціалізованим фондосховищем, кінозалом і конференц-залом.

Виконувачка обов'язків директорки музею Леся Гасиджак розповідала, що будівництво почалося ще у 2017 році, але закінчення робіт відтерміновувалося через пандемію коронавірусу та повномасштабне вторгнення Росії. Загальна площа будівлі другої черги — 15 тисяч квадратних метрів.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.