Під час розкопок черкаського Подолу виявили житло-напівземлянку кінця XVIII століття

Археологічні роботи є продовженням минулорічних досліджень, в ході яких були виявлені житлові та господарські об’єкти черкасців XV – XVIII століть.

Про це повідомили у Черкаському археологічному музеї Середньої Наддніпрянщини. 

Археологічні розкопки на території черкаського Подолу розпочали у травні. Їх проводить Черкаська експедиція Інституту археології НАН України (керівник – Дмитро Куштан) в співпраці з Черкаським археологічним музеєм Середньої Наддніпрянщини, повідомляють у музеї.

Ці роботи є продовженням минулорічних досліджень, в ході яких були виявлені житлові та господарські об'єкти черкасців XV – XVIII ст., а також цвинтар XVII – XVIII ст., пов'язаний із розташованою поруч Свято-Троїцькою церквою.

"Цьогорічний сезон розпочався досить таки плідно: дослідили ще три десятка поховань (загалом їх вже понад 170), виявили житло-напівземлянку кінця XVIII ст. Знахідки представлені глиняним посудом, пічними кахлями, монетами, свинцевими кулями та ін.

Сміттєві ями початку ХХ ст. дали нам колекцію фарфоро-фаянсових виробів, які разом з іншими матеріалами в майбутньому прикрасять експозицію Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини", - йдеться у повідомленні.

На базі Черкаської експедиції проходять археологічну практику студенти-історики Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, а також Черкаського державного технологічного університету.

 

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.