На війні загинув екснардеп Сергій Слабенко

4 серпня на війні з російськими окупантами загинув колишній народний депутат України, ексдепутат Волинської обласної ради Сергій Слабенко.

Про це повідомляє ТРК "Аверс".

Сергій Слабенко загинув під час боїв на Запорізькому напрямку. Тіло загиблого повернуть додому 7 серпня. У нього залишились дружина та двоє дітей.

Сергій Слабенко народився 28 серпня 1965 року в Луцьку. У червні 1982 року закінчив ЗОШ № 5, у липні 1983-го – Луцьке ТУ № 1. З серпня 1984 року по липень 1988 року навчався у Курганському вищому військово-політичному авіаційному училищі за спеціальністю "військово-політична авіація". Кваліфікація – "вчитель історії та суспільствознавства".

З вересня 1992-го по липень 1993 року – Міжнародний інститут ринкових відносин та підприємництва міста Києва. З листопада 1999 по липень 2002 року – МАУП (місто Київ). Спеціальність – правознавство, кваліфікація – юрист.

Травень 2002-го – травень 2006 року – народний депутат України, голова підкомітету з питань діяльності судів, судочинства та судово-правової реформи Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Верховна Рада України 4-го скликання.

З травня 2006 року – депутат Волинської обласної ради 5-го скликання. У жовтні 2010 року обраний депутатом Волинської обласної ради за списком партії "Наша Україна". Був керівником фракції "Наша Україна" у Волиньраді, членом постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів. Був членом політичної партії "Наша Україна".

З 2015-го по 2020 рік – депутат Волинської облради від ВО "Батьківщина". Член постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.