На війні загинув екснардеп Сергій Слабенко

4 серпня на війні з російськими окупантами загинув колишній народний депутат України, ексдепутат Волинської обласної ради Сергій Слабенко.

Про це повідомляє ТРК "Аверс".

Сергій Слабенко загинув під час боїв на Запорізькому напрямку. Тіло загиблого повернуть додому 7 серпня. У нього залишились дружина та двоє дітей.

Сергій Слабенко народився 28 серпня 1965 року в Луцьку. У червні 1982 року закінчив ЗОШ № 5, у липні 1983-го – Луцьке ТУ № 1. З серпня 1984 року по липень 1988 року навчався у Курганському вищому військово-політичному авіаційному училищі за спеціальністю "військово-політична авіація". Кваліфікація – "вчитель історії та суспільствознавства".

З вересня 1992-го по липень 1993 року – Міжнародний інститут ринкових відносин та підприємництва міста Києва. З листопада 1999 по липень 2002 року – МАУП (місто Київ). Спеціальність – правознавство, кваліфікація – юрист.

Травень 2002-го – травень 2006 року – народний депутат України, голова підкомітету з питань діяльності судів, судочинства та судово-правової реформи Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Верховна Рада України 4-го скликання.

З травня 2006 року – депутат Волинської обласної ради 5-го скликання. У жовтні 2010 року обраний депутатом Волинської обласної ради за списком партії "Наша Україна". Був керівником фракції "Наша Україна" у Волиньраді, членом постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів. Був членом політичної партії "Наша Україна".

З 2015-го по 2020 рік – депутат Волинської облради від ВО "Батьківщина". Член постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.