В Росії відкрили пам'ятник Сталіну

Монумент встановили на приватній території заводу "Мікрон" у місті Великі Луки.

Про це пише телеграм-канал Sota.

Організатором виступив фонд "Російський витязь", який раніше пропонував перейменувати Волгоград на Сталінград.

На церемонію відкриття прийшли понад сотню людей. Серед них політик Сергій Бабурін, телеведуча Марія Шукшина та представники православної церкви, які освятили пам'ятник.

Отець Антоній, який проводив обряд освячення, визнав, що в роки правління Сталіна було вбито велику кількість священників. Зате, за словами Антонія, "завдяки цьому ми маємо безліч новомучеників". Марія Шукшина у своєму виступі назвала Сталіна "богоданим вождем".

У промовах на відкритті пам'ятника кілька разів звучали порівняння Великої Вітчизняної війни із нинішньою війною в Україні. "Як солдату, удостоєному звання героя СРСР за дії при визволенні Запоріжжя у 1943 році, мені гірко, що нині в тих краях знову йде битва проти нацизму", – написав сторічний ветеран ВВВ Борис Кравцов у зверненні, яке зачитав політик Сергій Бабурін.

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.