Президент Польщі вшанував памʼять воїнів УНР, які разом із поляками боролися проти більшовиків

14 серпня 2023 року Президент Республіки Польща Анджей Дуда і Посол України в РП Василь Зварич поклали вінки на Вольському Православному цвинтарі у Варшаві, вшанувавши пам'ять воїнів Армії Української Народної Республіки, які у 1920 році пліч-о-пліч з воїнами Війська Польського боролися з більшовиками.

Про це повідомляє канцелярія президента.

Напередодні Свята Війська польського (Дня збройних сил Республіки Польща), яке відзначають 15 серпня, Дуда поклав квіти до пам'ятного знака воїнам УНР на православному цвинтарі Польщі й став перед ним на одне коліно.

Свято Війська польського відзначають у день річниці переможної наступальної операції під час Варшавської битви з Радянською Росією в серпні 1920 року. В історії цей вирішальний епізод радянсько-польської війни називають "Диво на Віслі". Тоді спільна перемога зупинила наступ Червоної армії в Європі.

 "Ми дуже цінуємо допомогу Польщі і ніколи її не забудемо та завжди будемо згадувати з великою вдячністю. Як і 103 роки тому, сьогодні на наших плечах лежить спільний обов'язок - захистити Європу від російських загарбників. Разом ми сильніші. Перед нами стоїть важлива місія, про яку мріяли поховані тут солдати, - ми повинні раз і назавжди покласти край російському неоімперіалізму.

І для нас прикладом є польські герої - солдати, які хоробро і жертовно протистояли російському більшовизму і таким чином здійснили "Чудо на Віслі". Ми, українці, також хочемо з вашою допомогою здійснити "Чудо на Дніпрі" і "Чудо на Чорному морі", - наголосив Посол України в Республіці Польща Василь Зварич.

 

Теми

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.