Президент Польщі вшанував памʼять воїнів УНР, які разом із поляками боролися проти більшовиків

14 серпня 2023 року Президент Республіки Польща Анджей Дуда і Посол України в РП Василь Зварич поклали вінки на Вольському Православному цвинтарі у Варшаві, вшанувавши пам'ять воїнів Армії Української Народної Республіки, які у 1920 році пліч-о-пліч з воїнами Війська Польського боролися з більшовиками.

Про це повідомляє канцелярія президента.

Напередодні Свята Війська польського (Дня збройних сил Республіки Польща), яке відзначають 15 серпня, Дуда поклав квіти до пам'ятного знака воїнам УНР на православному цвинтарі Польщі й став перед ним на одне коліно.

Свято Війська польського відзначають у день річниці переможної наступальної операції під час Варшавської битви з Радянською Росією в серпні 1920 року. В історії цей вирішальний епізод радянсько-польської війни називають "Диво на Віслі". Тоді спільна перемога зупинила наступ Червоної армії в Європі.

 "Ми дуже цінуємо допомогу Польщі і ніколи її не забудемо та завжди будемо згадувати з великою вдячністю. Як і 103 роки тому, сьогодні на наших плечах лежить спільний обов'язок - захистити Європу від російських загарбників. Разом ми сильніші. Перед нами стоїть важлива місія, про яку мріяли поховані тут солдати, - ми повинні раз і назавжди покласти край російському неоімперіалізму.

І для нас прикладом є польські герої - солдати, які хоробро і жертовно протистояли російському більшовизму і таким чином здійснили "Чудо на Віслі". Ми, українці, також хочемо з вашою допомогою здійснити "Чудо на Дніпрі" і "Чудо на Чорному морі", - наголосив Посол України в Республіці Польща Василь Зварич.

 

Теми

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.