Зі сховища Британського музею вкрали цінні експонати

З музею, який є одним із найбільших у світі, зникли золоті вироби, ювелірні прикраси та вироби з напівкоштовного каміння, датовані XV–XIX століттями.

Про це 16 серпня повідомило видання BBC.

Більшість експонатів зберігались у фондосховищі для академічних та дослідницьких цілей і не виставлялися останнім часом, як повідомили в закладі.

"Це дуже незвичайний інцидент. Я знаю, що говорю від імені всіх колег, коли кажу, що ми надзвичайно серйозно ставимося до збереження всіх предметів, які перебувають під нашою опікою", - зазначив директор Британського музею Гартвіг Фішер.

За його словами, у музеї вже посилили заходи безпеки та працюють разом із зовнішніми експертами, щоб дізнатися остаточну інформацію про те, що зникло, було пошкоджено та вкрадено. Одного працівника звільнили, проти нього буде вжито судових заходів.

Британський музей також розпочав незалежну перевірку системи безпеки.

Британський музей — провідний музей Великої Британії в Лондоні, один із найбільших музеїв у світі. Його колекція охоплює шість континентів і два мільйони років історії, включно зі скульптурами з Парфенону.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.