Росія стала Михайлівкою. Донецька залізниця змінює назви станцій

Також допоміжний пост "Росія" перейменують на допоміжний пост "8 кілометр".

Про це повідомили у Донецькій залізниці.

Донецька залізниця змінює російські назви станцій та зупиночних пунктів в рамках програми дерусифікації та українізації об'єктів залізничного транспорту. Зокрема, восени 2022 року станцію Росія перейменували на станцію Михайлівка, а влітку 2023 року зупиночний пункт Суворове став Вознесенкою.

Залізниця також визначила перелік залізничних станцій, що з 2014 року знаходяться на тимчасово окупованій території та мають замінити власні назви.

Станції на окупованих територіях, які змінять назви:

  • станція Комунарськ — на станцію Алчевськ;
  • станція Красна Могила — на станцію Вознесенівка;
  • станція Первомайськ — станція Вугільно-промислова;
  • станція Бірюкове — на станцію Кринична слобода;
  • станція Краснодон — на станцію Сорокине;
  • станція Красний Луч — на станцію Хрустальний;
  • станція Стаханов — на станцію Кадіївка;
  • зупинний пункт Урало-Кавказька — на зупинний пункт Щасливий.
 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.