На Полтавщині знесли пам'ятник Пушкіну

У Лубнах 17 серпня прибрали з публічного простору постамент та погруддя російському письменнику Пушкіну.

Про це повідомив регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Знесення пам'ятника вимагає закон "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".

Демонтаж провели комунальні служби громади з метою виконання колегіального рішення тридцятої сесії восьмого скликання Лубенської міської ради, де визнали, що пам'ятник Пушкіну є символом, що відображає імперські російські історичні наративи.

Монумент перемістили з публічного простору міста до території місцевого комунального житлово-експлуатаційного управління на тимчасове зберігання.

пам'ятник Пушкіна у Лубнах був останнім на Полтавщині, торік і цьогоріч подібні уже демонтували у Кременчуці, у селі Біленченківка Гадяцької громади та у Полтаві. Попереду ще перейменування вулиці Пушкіна у Полтаві та ще 17 громадах області. Донедавна на Полтавщині налічувалося 120 об'єктів топонімії, але більшість перейменували після повномасштабного вторгнення росіян.

Як відомо, у Лубнах провела дитинство і юність російська дворянка Анна Керн, відома як одна із багатьох коханок Пушкіна, яку він зневажливо називав "вавилонською блудницею".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.