На Полтавщині демонтують пам'ятник Олександру Пушкіну

У Лубнах на Полтавщині буде демонтовано пам’ятник російському поету Російської імперії Олександру Пушкіну.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам'яті 22 червня тридцята сесія восьмого скликання Лубенської міської ради схвалила рішення "Про організаційно-правові заходи щодо усунення/переміщення об'єкту – пам'ятного знаку російському поету Олександру Пушкіну з публічного простору м. Лубни".

"Нагадаю: пам'ятники Пушкіну демонтовані у Кременчуці та селі Біленченківка Гадяцької громади. Це важливо: і міський голова Лубен Олександр Грицаєнко, і секретар міської ради Маргарита Комарова, і весь депутатський загал (а це виразники волі громади) чітко усвідомлюють, що політика деколонізації як всебічного позбуття імперських російських впливів є державною справою. Ідуть у небуття часи, коли дехто намагався брендувати Лубни як "пушкінське", як "місто Пушкіна і Анни Керн"", - прокоментував рішення сесії Лубенської міської ради представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Після усунення з публічного простору пам'ятник Олександру Пушкіну буде передане на тимчасове зберігання до Лубенського комунального житлово-експлуатаційного управління. 

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.