АНОНС: Жіночі виміри минулого: як історія стає реальністю

3 серпня у Львові в Центрі міської історії відбудеться дискусія "Жіночі виміри минулого: як історія стає реальністю".

Про це інформує Центр міської історії. 

Причинком до дискусії стане колективна монографія "Жіночі виміри минулого: уявлення, досвіди, репрезентації" під науковою редакцією Оксани Кісь, яка незабаром побачить світ зусиллями Центру міської історії та Української асоціації дослідниць жіночої історії за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля.

Що відбувається із дослідницею жіночих історичних досвідів, коли те, що вона вивчала, раптом стає частиною її власного реального життя? Як цей особистий воєнний досвід впливає на наші дослідження — як і про що ми пишемо, які питання до минулого ставимо, які нові відповіді віднаходимо в позірно знайомих джерелах?

До якої міри наші (наукові) тексти є також історичними свідченнями про цю війну? У чому полягає місія і відповідальність історикині/ка, яка/ий опинилася всередині історичних подій? Які теорії інтерпретації жіночих історичних досвідів (не)витримали випробування реальністю російсько-української війни і що це означає для студій жіночої історії в Україні і ширше?

До розмови доєднаються дослідниці Олена Галета, Іванна Черчович, Мар'яна Байдак, модеруватиме розмову Оксана Кісь.

Дискусія відбудеться 3 серпня о 18:30 у конференц-залі Центру міської історії, вул. Акад. Богомольця, 6.

Вхід вільний.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.