У Вікіпедії триває марафон «Це сказала вона»

До 30 листопада у дочірньому проєкту Вікіпедії - Вікіцитатах - триває марафон «Це сказала вона»

Марафон "Це сказала вона" присвячений створенню і покращенню статей про видатних жінок та проходить в межах міжнародної кампанії #SheSaid. Мета вікімарафону "Це сказала вона" — продемонструвати досягнення жінок та їхню роль в історії, наповнивши Вікіцитати новими статтями про видатних жінок. Його спільно організовують ГО "Вікімедіа Україна" та Wiki Loves Women. 

До цьогорічної кампанії уже долучилися 14 учасників та учасниць, які створили та покращили понад 200 статей.

Завдяки ним в українських Вікіцитатах вперше зʼявилися статті про українську письменницю Ольгу Косач-Кривинюк, американську політичну діячку Ненсі Пелосі, королеву-консорта Великої Британії Каміллу та багатьох інших видатних жінок.

 
Теми

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.