Шевченківську премію-2023 вручили у Бородянці

Вперше за 10 років президент України не був на врученні премії.

Про це повідомляє Суспільне.

У Бородянці на Київщині відбулася церемонія нагородження Національної премії імені Т. Шевченка. На заході були присутні лауреати премії та музичні гурти.

Центральна площа у Бородянці стала місцем проведення цьогорічної премії. Дійство відбулося біля памʼятника Шевченка, який був обстріляний під час окупації, але вцілів.

"Шевченко це той, хто промовляє часом, хто промовляє певною рефлексією на те, що відбувається в різні епохи та часи нашого шляху до свободи. І зараз у часу повномасштабної війни очевидно, що цей символ, символ погруддя, коли його прострілювали кулеметами, мені розповідали тут очевидці, вони (окупаційні війська РФ — ред.) стріляли, а він лиш трохи похилився, але він стоїть", — розповів голова комітету Шевченківської премії Євген Нищук.

За словами голови комітету Шевченківської премії Євгена Нищука, грошова премія відбувається поза сценою звичайним перерахуванням коштів. Лауреати самі ж вибирають, куди спрямувати отримані кошти.

Список переможців:

  • Національну премію України імені Тараса Шевченка 2023 року за книгу поезій "Орден мовчальниць" отримала Калитко Катерина.
  • Також премію отримали учасники гурту "Хорея Козацька" за аудіоальбом "Пісні Української революції".
  • За книгу "Крім "Кобзаря" Антологія української літератури. 1792 – 1883" у двох частинах премію отримав літературознавець Михайло Назаренко.
  • Також премію вручили журналістові Віталію Портнікову за публіцистичні статті та виступи останніх років.
  • За документальний фільм "Земля блакитна, ніби апельсин" премію отримала режисерка Ірина Цілик.
  • Переможці отримали Національну премію України імені Тараса Шевченка у розмірі 429 тисяч гривень кожна.
  • Окрім того, було нагороджено лауреатів Шевченківської премії 2022 року.
  • У номінації "Кіномистецтво" премію отримала режисерка Катерина Горностай із повнометражним ігровим фільмом "Стоп-Земля".
  • У номінації "Література" лауреаткою стала Тамара Горіха Зерня з романом "Доця".
  • У номінації "Театральне мистецтво" нагороду отримали Тамара Трунова, Наталка Ворожбит, Юрій Ларіонов, Андрій Ісаєнко та Валерія Ходос за виставу "Погані дороги" Київського академічного театру драмі і комедії на лівому березі Дніпра.

Національна премія України імені Тараса Шевченка – це державна нагорода України, заснована у 1961 році. Вручається за вагомий внесок у розвиток культури. Традиційно лауреатів оголошують 9 березня, у день народження Тараса Шевченка, однак цього року імена лауреатів опублікували 11 березня, а нагородження відбулося 20 серпня.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.