Фортеця Меджибіж на Хмельниччині зазнав пошкоджень внаслідок російського обстрілу

Внаслідок російського обстрілу 19 серпня зазнав пошкоджень заповідник "Межибіж" на Хмельниччині.

Про це повідомили 20 серпня на сторінці заповідника у Facebook.

В ефірі телемарафону директор Державного історико-культурного заповідника Олег Погорілець зазначив, що внаслідок вибухової хвилі пошкоджені вікна, двері музею і покрівля Лицарської вежі фортеці.

"Руйнування, які треба робити за допомогою реставраторів, найперше — це наші двері, які є історичними. Зроблені вони фігурними, і зрозуміло, що простий майстер це не зробить", — додав він.

На момент атаки у фортеці проходила студентська школа лідерства, там перебували 300 студентів з усіх куточків України. Усі учасники заходу після сигналу повітряної тривоги перейшли в укриття.

Меджибізька фортеця — пам'ятка фортифікаційної архітектури XVI століття. Стилістика пам'ятки змішана — від мурованого будівництва литовської доби до східноєвропейського ренесансу та псевдоготики XIX століття.

Споруда розташована у селищі Меджибіж Хмельницької області, у верхів'ях Південного Бугу. Фортеця внесена до Державного реєстру національного культурного надбання України.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.