Лідер Руху Чорновіл, герой ЗСУ Новіков, княгиня Ольга: На Полтавщині перейменували ще 5 топонімів

У Лубнах на Полтавщині триває деколонізація топонімії.

Про це повідомили у Полтавському офісі УІНП.

Лубенська міська рада у межах виконання закону "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" перейменувала 5 об'єктів топонімії міста Лубни: вулицю і тупик Толстого, вулицю Керн Анни, вулицю і провулок генерала Ляскіна.

Натомість вшановано правительку древньої Київської держави Русь – княгиню Ольгу, видатного борця за незалежність України у 20 столітті В'ячеслава Чорновола та полеглого Героя ЗСУ Віктора Новікова.

Рішенням тридцять другої сесії восьмого скликання "Про перейменування вулиць та тупика в м. Лубни" від 23 серпня перейменовано вулицю і тупик, у назві яких звеличувався російський письменник, член-кореспондент Російської Імператорської академії наук Лев Толстой.

Натомість у назві вулиці і тупика увічнено В'ячеслава Чорновола – державного, громадського, політичного діяча, журналіста, народного депутата України першого-третього скликань, одного із лідерів українського правозахисного руху, політв'язня російсько-комуністичних концтаборів, багаторічного лідера Народного Руху України, Героя України. У 1991 році під час кампанії за всенародне голосування за незалежність на референдумі 1 грудня виборів В'ячеслав Максимович виступав у Лубнах.

Анна Петрівна Керн — російська дворянка, яка провела у Лубнах дитинство і юність, в історії передусім відома як одна із численних коханок трубадура російської імперії Пушкіна. Оскільки Лубни – місто з понад тисячолітньою історією, яка сягає у часи древньої Київської держави Русь. Тож, вулицю Керн Анни перейменовано на Княгині Ольги.

22 червня депутати на сесії Лубенської міської ради перейменували вулицю і провулок генерала армії СРСР Ляскіна на честь полеглого Героя російсько- української війни Віктора Новікова. Обранці врахували 250 голосів, поданих за петицію увічнити ім'я цього авторитетного лубенця, учасника Помаранчевих подій та Революції Гідності, добровольця батальйонів "Азов" і "Полтава", учителя та миротворця.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.