На Полтавщині знесли пам'ятник Пушкіну

У Лубнах 17 серпня прибрали з публічного простору постамент та погруддя російському письменнику Пушкіну.

Про це повідомив регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Знесення пам'ятника вимагає закон "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".

Демонтаж провели комунальні служби громади з метою виконання колегіального рішення тридцятої сесії восьмого скликання Лубенської міської ради, де визнали, що пам'ятник Пушкіну є символом, що відображає імперські російські історичні наративи.

Монумент перемістили з публічного простору міста до території місцевого комунального житлово-експлуатаційного управління на тимчасове зберігання.

пам'ятник Пушкіна у Лубнах був останнім на Полтавщині, торік і цьогоріч подібні уже демонтували у Кременчуці, у селі Біленченківка Гадяцької громади та у Полтаві. Попереду ще перейменування вулиці Пушкіна у Полтаві та ще 17 громадах області. Донедавна на Полтавщині налічувалося 120 об'єктів топонімії, але більшість перейменували після повномасштабного вторгнення росіян.

Як відомо, у Лубнах провела дитинство і юність російська дворянка Анна Керн, відома як одна із багатьох коханок Пушкіна, яку він зневажливо називав "вавилонською блудницею".

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".