У Києво-Печерській лаврі відкрили виставку з нагоди 950-річчя закладення Успенського собору

У заповіднику «Києво-Печерська лавра» презентували виставку «І постала Церква Велика на пагорбах Печерських» до 950-річчя закладення Успенського собору.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики, передає Укрінформ.

Виставка присвячена до 950-річчя закладення Успенського собору та Успінню Пресвятої Богородиці. З нагоди події також в Успенському соборі відбулась Святкова Божественна Літургія, яку провів митрополит Київський і всієї України, блаженніший Епіфаній.

На виставці представлені історичні та мистецькі пам'ятки ХІ–ХХ ст. зі збірки Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". Вони висвітлюють історію спорудження Великої Печерської церкви в Княжу добу. Відвідувачі можуть побачити зразки плінфи ХІ–ХІІ ст., зокрема, зі знаками та малюнками давніх майстрів, голосники, фрагменти орнаментованих шиферних плит, які у давнину оздоблювали стіни храму.

Також серед експонатів – унікальний рельєф із зображенням Богородиці – Оранти ХV ст., ікони написані на плінфі наприкінці ХІХ ст. Уявлення про первісний вигляд храму в ХІ–ХІІІ ст. надають варіанти реконструкцій, зроблені архітекторами на основі архітектурно-археологічних досліджень пам'ятки.

"Успенський собор – це одна із духовних святинь України. 950 років тому тут було закладено перший камінь у будівництво собору, який багато руйнувався. Але увесь час собор відроджувався. Заповідник сьогодні має важливу місію, він несе справжню давню історію й передає її майбутнім поколінням", – підкреслив виконувач обов'язків гендиректора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.