Активісти петербурзького "Меморіалу" і Товариства української культури Карелії "Калина" вшанували пам'ять українців, вбитих у Сандормосі

5 серпня біля Козацького Хреста активісти вшанували пам'ять жертв сталінських репресій, розстріляних в урочищі Сандармох.

Про це повідомив керівник у Науково-редакційна група книги "Реабілітовані історією. Рівненська область" Андрій Жив'юк.

5 серпня активісти петербурзького НІЦ "Меморіал" і Товариства української культури "Калина" в Карелії вшанували пам'ять українців, вбитих в урочищі  Сандормох 1937 року. Вони не побоялися принести до меморіалу квіти і розгорнути прапор України.

У 1930-х роках в урочищі Сандормох органи НКВС розстріляли понад 9500 осіб 58 національностей. Серед жертв — переважно спецпоселенці і в'язні з Біломорсько-Балтійського каналу і Соловецьких таборів системи ГУЛАГ СРСР.

Сандармох також місце масового розстрілу 1111 в'язнів так званого "першого соловецького етапу". Серед них — режисер Лесь Курбас, письменники Валеріан Підмогильний, Микола Зеров та інші культурні і державні діячі, вчені, священнослужителі. 

Місце масових страт людей віднайшли громадські активісти в липні 1997 року.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.