На монумент “Батьківщина-мати” встановили Герб України

6 серпня на щит монумента «Батьківщина-мати» замість демонтованого герба СРСР встановили український тризуб.

Фото опублікував кореспондент "Телеграфа" Ян Доброносов на Facebook-сторінці.

Працівники почали підйом герба України на монумент "Батьківщина-мати" ще 5 серпня. Однак у комунальників зламалося обладнання, також на заваді стояла вітряна погода у столиці, тож встановлення закінчили вранці, 6 серпня.

"Це сталося! Український тризуб на своєму місці. Це був складний, відповідальний, історичний проєкт. Дякую всім, завдяки кому це сталося – донорам, проєктантам, будівельникам, скульптору, працівникам Музею Війни, усім, хто вболівав за ці зміни та підтримував", – написав ексміністр культури Олександр Ткаченко у телеграм-каналі.

До Дня Незалежності України монумент планують перейменувати на "Україна-мати".

Нагадаємо, статую було зведено у 1981 році на території музейного комплексу, що присвячений історії України в Другій світовій війні. Першим творцем монумента був Євген Вучетич, втім, через його смерть роботу передали Василю Бородаю.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.