В Україні створили сайт про історію оборони Києва

Проєкт під назвою «Хроніки оборони Києва» створений українськими істориками та айтівцями спільно з Музеєм історії Києва.

Про це повідомив упорядник і керівник проєкту Віталій Нахманович — український історик, співавтор концепції Меморіального музею пам'яті жертв Бабиного Яру.

Вебресурс із щоденною хронологією битви за Київ від 24 лютого до 10 квітня 2022 року містить близько 6000 новинних повідомлень, офіційних та експертних зведень і мап, особистих історій, документальних фото та відео, які всебічно репрезентують події на фронтах, в тилу, на окупованих і звільнених територіях.

"Ми ставили собі за мету зібрати та систематизувати за хронологією та жанрами матеріали, уже оприлюднені на електронних ресурсах, насамперед українських. Ми розглядаємо цей проєкт як першу масштабну документальну публікацію, яка створить ґрунт для подальшої роботи дослідників і журналістів, надасть можливість відновити та впорядкувати свої уявлення про історію війни й оборони Києва всім, хто пережив ці події, або просто цікавиться ними", — розповідає історик Віталій Нахманович, який є упорядником і керівником проєкту. 

Вебресурс "Хроніки оборони Києва" має 6 розділів: "Події", "Ситуація", "Мапи", "Історії", "Фото" та "Відео".

Розділ "Події" містить понад 1300 новинних повідомлень, які стосуються подій насамперед у Києві, а також у Київській області. Родзинкою цього розділу є зібрані точні дані про початок і закінчення повітряних тривог у Києві протягом перших 46 днів війни.

Розділ "Ситуація" містить понад 450 щоденних оглядів ситуації, що подають деталі подій на фронтах Київської, Чернігівської та Сумської областей, а також в тилу, на окупованих і звільнених територіях.

Розділ "Мапи" містить близько 300 щоденних мап бойових дій на Київському, Чернігівському та Сумському напрямках, складені незалежними українськими та іноземними експертами. На мапах детально позначено розташування та дії російських та українських військ. До більшості мап додано фахові коментарі, перекладені з англійської мови спеціально для нашого проєкту.

Розділ "Історії" містить близько 400 текстів і відеоматеріалів, які переважно стосуються подій на фронті та на окупованих територіях Київської області. Значна частина з них становить "усну історію" війни — розповіді безпосередніх учасників та свідків подій. 

Розділ "Фото" містить понад 3000 світлин, які ілюструють перебіг війни у Києві та Київській області. Зважаючи на воєнні обмеження, більшість оприлюднених фотографій присвячена подіям в тилу і на звільнених територіях.

Розділ "Відео" містить близько 400 відео, які висвітлюють події війни у Києві та Київській області. Зважаючи на воєнні обмеження, більшість оприлюднених відео присвячена подіям в тилу і на звільнених територіях.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.