На території Києво-Печерської лаври знайдена неординарна керамічна посудина

На території Києво-Печерської лаври у заповненні господарського підкліту споруди княжої доби археологи знайшли неординарну керамічну посудину.

Про це на своїй сторінці у Facebook розповів завідувач сектору археології у Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" Сергій Тараненко.

Глек зберігся на висоту 19,5 см, його діаметр у середній частині тулуба 13 см. Збоку на ньому залишився слід від кріплення втраченої ручки.

Попри відносно поширену у давньоруський час таку форму столового посуду, повних аналогій цій знахідці не так багато. У 1987 р. на київському Подолі у будівлі ІІ пол. ХІ ст. виявлений глек аналогічний нашому. Автори (В. Зоценко та О. Брайчевська) вважали, що ця форма не має місцевих коренів, а належить до керамічного комплексу салтово-маяцької та аланської культур ІХ–Х ст., репрезентуючи південно-східноєвропейський імпорт до Києва. Інші науковці (О. Комар) вбачають у таких формах давньоруську імітацію кримських полив'яних глеків.

Інший схожий екземпляр трапився 1999 р. у житлі І пол. ХІІІ ст. у "місті Володимира" давнього Києва (публікація А. Козловського та М. Ієвлєва). Але на цьому фрагменті глека розширення вінець менше, а лінійний врізний орнамент нанесений нижче, вже на плічках.

Цікаво, що як і в нашому випадку, обидві наведені знахідки походять із приміщень, пов'язаних із ремісничою діяльністю.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".