На території Києво-Печерської лаври знайдена неординарна керамічна посудина

На території Києво-Печерської лаври у заповненні господарського підкліту споруди княжої доби археологи знайшли неординарну керамічну посудину.

Про це на своїй сторінці у Facebook розповів завідувач сектору археології у Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" Сергій Тараненко.

Глек зберігся на висоту 19,5 см, його діаметр у середній частині тулуба 13 см. Збоку на ньому залишився слід від кріплення втраченої ручки.

Попри відносно поширену у давньоруський час таку форму столового посуду, повних аналогій цій знахідці не так багато. У 1987 р. на київському Подолі у будівлі ІІ пол. ХІ ст. виявлений глек аналогічний нашому. Автори (В. Зоценко та О. Брайчевська) вважали, що ця форма не має місцевих коренів, а належить до керамічного комплексу салтово-маяцької та аланської культур ІХ–Х ст., репрезентуючи південно-східноєвропейський імпорт до Києва. Інші науковці (О. Комар) вбачають у таких формах давньоруську імітацію кримських полив'яних глеків.

Інший схожий екземпляр трапився 1999 р. у житлі І пол. ХІІІ ст. у "місті Володимира" давнього Києва (публікація А. Козловського та М. Ієвлєва). Але на цьому фрагменті глека розширення вінець менше, а лінійний врізний орнамент нанесений нижче, вже на плічках.

Цікаво, що як і в нашому випадку, обидві наведені знахідки походять із приміщень, пов'язаних із ремісничою діяльністю.

 

Мальтійський лицар – в оперативній розробці нквс

"Протягом кількох місяців у Парижі існує організована Токаржевським таємна організація під назвою «Орден Св. Юра» (ім’я Петлюри). Ця організація… налічує близько 20 осіб… Мета організації достеменно не з’ясована. Кажуть, що цим таємним товариством керував Василь Вишиваний…"

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?