АНОНС: дискусія «Перші совіти. Малознана окупація» до річниці вступу СРСР у Другу світову

Публічна дискусія до річниці подій 17 вересня 1939 р. «Перші совіти. Малознана окупація» відбудеться 18 вересня о 15:00 в Музеї війни.

Про це інформує Музей війни.

До річниці початку Другої світової війни та вступу у неї 17 вересня 1939 р. Радянського Союзу як союзника Рейху, в просторі виставки "Україна – Розп'яття" Національного музею історії України в Другій світовій війні 18 вересня відбудеться розмова, у якій музейники та історики обговорять маловідомі факти 1939-1940 рр. та початку 1941 р. на теренах Західної України.

Період так званих "перших совітів" нерідко оминають увагою, але він є складовою Другої світової війни, оскільки в цей час на землі Галичини і Західної Волині, згодом Північної Буковини та Південної Бессарабії вперше прийшли масові репресії, депортації, в П'ятихатках під Харковом та в Биківні були розстріляні польські офіцери з "українського катинського списку", серед яких були й етнічні українці тощо. Уже в цей період українці як представники бездержавної нації, опинилися по різні боки барикад: у Війську Польському та в Червоній Армії.

Фокусування уваги широкого загалу на особливостях періоду 1939-1941 рр. на західних землях Україні дозволить учергове нагадати, що для України Друга світова війна почалася у 1939 р., вже тоді українці були втягнуті у непростий вир загальноєвропейського контексту.

Спікери та гості заходу:

-        Генеральний директор Музею Юрій Савчук;

-        Олеся Ісаюк, к.і.н, Національний Музей-Меморіал жертв окупаційних режимів, Центр досліджень визвольного руху;

-        Іван Стичинський, к.і.н, співробітник управління наукового забезпечення політики національної памʼяті Українського інституту національної памʼяті;

-        Даміан Марковський (онлайн-включення), Інститут воєнних досліджень ім. Яна Карського.

-        модератор – старший науковий співробітник Музею Роман Кабачій

Трансляція заходу також здійснюватиметься онлайн на офіційній сторінці Музею:

 

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.