АНОНС: дискусія «Перші совіти. Малознана окупація» до річниці вступу СРСР у Другу світову

Публічна дискусія до річниці подій 17 вересня 1939 р. «Перші совіти. Малознана окупація» відбудеться 18 вересня о 15:00 в Музеї війни.

Про це інформує Музей війни.

До річниці початку Другої світової війни та вступу у неї 17 вересня 1939 р. Радянського Союзу як союзника Рейху, в просторі виставки "Україна – Розп'яття" Національного музею історії України в Другій світовій війні 18 вересня відбудеться розмова, у якій музейники та історики обговорять маловідомі факти 1939-1940 рр. та початку 1941 р. на теренах Західної України.

Період так званих "перших совітів" нерідко оминають увагою, але він є складовою Другої світової війни, оскільки в цей час на землі Галичини і Західної Волині, згодом Північної Буковини та Південної Бессарабії вперше прийшли масові репресії, депортації, в П'ятихатках під Харковом та в Биківні були розстріляні польські офіцери з "українського катинського списку", серед яких були й етнічні українці тощо. Уже в цей період українці як представники бездержавної нації, опинилися по різні боки барикад: у Війську Польському та в Червоній Армії.

Фокусування уваги широкого загалу на особливостях періоду 1939-1941 рр. на західних землях Україні дозволить учергове нагадати, що для України Друга світова війна почалася у 1939 р., вже тоді українці були втягнуті у непростий вир загальноєвропейського контексту.

Спікери та гості заходу:

-        Генеральний директор Музею Юрій Савчук;

-        Олеся Ісаюк, к.і.н, Національний Музей-Меморіал жертв окупаційних режимів, Центр досліджень визвольного руху;

-        Іван Стичинський, к.і.н, співробітник управління наукового забезпечення політики національної памʼяті Українського інституту національної памʼяті;

-        Даміан Марковський (онлайн-включення), Інститут воєнних досліджень ім. Яна Карського.

-        модератор – старший науковий співробітник Музею Роман Кабачій

Трансляція заходу також здійснюватиметься онлайн на офіційній сторінці Музею:

 

 

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.