АНОНС: дискусія «Перші совіти. Малознана окупація» до річниці вступу СРСР у Другу світову

Публічна дискусія до річниці подій 17 вересня 1939 р. «Перші совіти. Малознана окупація» відбудеться 18 вересня о 15:00 в Музеї війни.

Про це інформує Музей війни.

До річниці початку Другої світової війни та вступу у неї 17 вересня 1939 р. Радянського Союзу як союзника Рейху, в просторі виставки "Україна – Розп'яття" Національного музею історії України в Другій світовій війні 18 вересня відбудеться розмова, у якій музейники та історики обговорять маловідомі факти 1939-1940 рр. та початку 1941 р. на теренах Західної України.

Період так званих "перших совітів" нерідко оминають увагою, але він є складовою Другої світової війни, оскільки в цей час на землі Галичини і Західної Волині, згодом Північної Буковини та Південної Бессарабії вперше прийшли масові репресії, депортації, в П'ятихатках під Харковом та в Биківні були розстріляні польські офіцери з "українського катинського списку", серед яких були й етнічні українці тощо. Уже в цей період українці як представники бездержавної нації, опинилися по різні боки барикад: у Війську Польському та в Червоній Армії.

Фокусування уваги широкого загалу на особливостях періоду 1939-1941 рр. на західних землях Україні дозволить учергове нагадати, що для України Друга світова війна почалася у 1939 р., вже тоді українці були втягнуті у непростий вир загальноєвропейського контексту.

Спікери та гості заходу:

-        Генеральний директор Музею Юрій Савчук;

-        Олеся Ісаюк, к.і.н, Національний Музей-Меморіал жертв окупаційних режимів, Центр досліджень визвольного руху;

-        Іван Стичинський, к.і.н, співробітник управління наукового забезпечення політики національної памʼяті Українського інституту національної памʼяті;

-        Даміан Марковський (онлайн-включення), Інститут воєнних досліджень ім. Яна Карського.

-        модератор – старший науковий співробітник Музею Роман Кабачій

Трансляція заходу також здійснюватиметься онлайн на офіційній сторінці Музею:

 

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.