На Прикарпатті спорудять єврейський меморіал зі знайдених мацев

Єврейські надгробні плити роками слугували тротуаром на вулицях міста.

Про це інформує повідомляє "Суспільне. Франківськ".

У Снятині на місцевому кладовищі планують побудувати єврейський меморіал з 300 мацев. Надгробні плити довгі роки слугували тротуаром на околиці міста. Їх демонтували на весні 2023 року, а Об'єднана єврейська община України вже розробила проект, як має виглядати майбутній меморіал.

"Найстаріша мацева — 1752 року. Але в нас є надгробки, на яких не видно дати, проте за їхнім стилем ми припускаємо, що вони — приблизно кінця XVI століття", - розповів операційний директор Об'єднаної єврейської общини України Віталій Камозін.

Єврейські надгробні плити знайшов житель Тернопільщини Сергій Палашовський, який в Снятині викупив будинок і ділянку поруч. Він побачив на великих кам'яних тротуарних плитах малюнки і з'ясував, що це єврейські надгробки – мацеви. Чоловік написав відповідні листи в різні єврейські общини та синагоги. Представники від цих організацій організували розкопки та перевезення надгробків на кладовище.

Щоб вшанувати пам'ять про єврейський народ у Снятині, на кладовищі планують звести меморіал з мацев у формі менори, розповідає Віталій Камозін. Поруч встановлять інформаційні стенди, щоб пояснити, що означають візерунки на надгробках. Його планують зробити на 30 метрів завдовжки й 10-15 метрів завширшки.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.