На Прикарпатті спорудять єврейський меморіал зі знайдених мацев

Єврейські надгробні плити роками слугували тротуаром на вулицях міста.

Про це інформує повідомляє "Суспільне. Франківськ".

У Снятині на місцевому кладовищі планують побудувати єврейський меморіал з 300 мацев. Надгробні плити довгі роки слугували тротуаром на околиці міста. Їх демонтували на весні 2023 року, а Об'єднана єврейська община України вже розробила проект, як має виглядати майбутній меморіал.

"Найстаріша мацева — 1752 року. Але в нас є надгробки, на яких не видно дати, проте за їхнім стилем ми припускаємо, що вони — приблизно кінця XVI століття", - розповів операційний директор Об'єднаної єврейської общини України Віталій Камозін.

Єврейські надгробні плити знайшов житель Тернопільщини Сергій Палашовський, який в Снятині викупив будинок і ділянку поруч. Він побачив на великих кам'яних тротуарних плитах малюнки і з'ясував, що це єврейські надгробки – мацеви. Чоловік написав відповідні листи в різні єврейські общини та синагоги. Представники від цих організацій організували розкопки та перевезення надгробків на кладовище.

Щоб вшанувати пам'ять про єврейський народ у Снятині, на кладовищі планують звести меморіал з мацев у формі менори, розповідає Віталій Камозін. Поруч встановлять інформаційні стенди, щоб пояснити, що означають візерунки на надгробках. Його планують зробити на 30 метрів завдовжки й 10-15 метрів завширшки.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.