МКІП ініціює демонтаж пам’ятників Пушкіну, Щорсу та іншим російським діячам

Міністерство культури та інформаційної політики України ініціює урядове рішення, яке дозволить демонтувати пам'ятники Пушкіну, Щорсу та іншим російським діячам з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення.

Про це йдеться на офіційному сайті Мінкульту.

"Це дасть змогу пришвидшити очищення публічного простору від маркерів комуністичного тоталітарного режиму та російської імперської політики. Наступний крок – за органами місцевого самоврядування. Саме вони мають прийняти остаточне рішення про демонтаж та переміщення об'єктів", – прокоментував ініціативу тимчасовий виконувач обов'язків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Пропонується зокрема вилучити з реєстру пам'ятник Пушкіну на проспекті Берестейському, пам'ятник Щорсу на бульварі Тараса Шевченка, могилу генерала армії Ватутіна в Маріїнському парку,  монітор "Железняков" по вулиці Електриків та пам'ятник екіпажу бронепоїзда "Таращанець" в сквері між вулицями Заслонова та Ялтинською у Києві.

Крім того, пропонується демонтувати пам'ятники Пушкіну в Житомирі, Харкові та Одесі, князю Воронцову в Одесі, полководцю Суворову в Ізмаїлі, адміралу Ушакову в Херсоні, "Україна – визволителям" в Ужгороді, Меморіальний комплекс "Борцям революції" в Луганську.

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.