АНОНС: Публічна лекція «Чи існує шлях від боротьби з пам’ятниками до суспільного компромісу?»

10 серпня в Національному музеї історії України в Другій світовій війні відбужеться публічна лекція історикині Ольги Ковалевської на тему: «Чи існує шлях від боротьби з пам’ятниками до суспільного компромісу?».

У Музеї відбудеться публічна лекція Ольги Ковалевської – доктора історичних наук, професора, провідного наукового співробітника Інституту історії України НАН України на тему: "Чи існує шлях від боротьби з пам'ятниками до суспільного компромісу?".

Заміна символіки на монументі "Батьківщина-мати" є масштабною подією для всієї країни. Вона викликала різноманітні рефлексії українських науковців, митців, громадських діячів, військових та громадськості.

Факт заміни радянського герба на щиті скульптури "Батьківщина-мати", яка невдовзі буде перейменована на "Україна-мати", окреслив потребу обговорити з представниками фахового середовища (історики-науковці, музейні працівники) низку теоретичних та практичних питань:

-         яку роль відіграє памʼятник у символічному просторі міста;

-         як він впливає чи не впливає на свідомість містян;

-         які існують способи комунікації суспільства/середовища з памʼятником;

-         чи існує аналогічний європейський досвід і як його можна використовувати.

Ці та інші питання будемо обговорювати в четвер 10 серпня 2023 року об 11.00 під час зустрічі в Національному музеї історії України в Другій світовій війні у просторі виставки "Україна – Розп'яття", що розповідає про російсько-українську війну.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.