АНОНС: PROпам'ять/ діалоги/ Магія місця: пам'ятники у просторі Києва

11 серпня у Культурно-мистецькому центрі відбудеться обговорення "PROпам'ять/ діалоги/ Магія місця: пам'ятники у просторі Києва".

Про це інформує Культурно-мистецький центр.

Заміна радянського герба на щиті Батьківщини-матері на тризуб викликала широку і гостру дискусію - від "Не на часі!" до "Нарешті!". Поки тризуб монтується, постають нові запитання: це вже все, чи щось із цим монументом треба буде робити потім, пізніше, після війни? А що з іншими пам'ятниками? І взагалі, що для нас спадщина (чи й залишки) радянського в культурі?

Де і як ми проводимо межу між тим, що для нас прийнятно, і тим, чого треба позбутися? Позбутися чи переосмислити? Переосмислити, отже - зберегти? На ці запитання не може бути простих і швидких відповідей. Але шукати ці відповіді треба.

У цьому контексті на наступній зустрічі у проєкті "PROпам'ять/діалоги" мистецтвознавиця Діана Клочко та дослідниця Києва Владислава Осьмак запрошують поговорити про історію кількох місць у центрі Києва, де монументи чи пам'ятники змінювали один одного, створюючи символічні простори.

Чому саме там і саме такі пам'ятники? І чи обов'язково на місці знесеного (демонтованого) монумента має постати саме інший монумент?

Спробуймо здійснити віртуальну прогулянку центром Києва і уявити, що б ми про нього зрозуміли, якби пам'ятники були єдиним доступним нам джерелом з історії нашого міста.

Захід відбудеться 11 серпня о 18:00 у Культурно-мистецькому центрі.

Вхід - вільний.

За бажання підтримати Культурно-мистецький центр можна тут.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.