Вилучені срібні прикраси давніх слов'ян VIII століття передали на зберігання у Національний музей історії України

Скарб було знайдено так званим «чорним археологом» та незаконно продано через інтернет-аукціон на початку літа.

Про це повідомили у Національному музеї історії України.

Музей отримав на відповідальне зберігання скарб срібних прикрас – фібул (застібок) з Сумської області. Скарб було вилучено в межах проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відкритому за зробленою музеєм заявою про злочин за ознаками ч. 1 ст. 193 КК України (незаконне привласнення скарбу, що має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність).

Передані до музею чотири срібні фібули належать до волинцевської культури давніх слов'ян. Такі прикраси відомі за знахідками скарбів першої половини  VIII  століття у Середньому Подніпров'ї.

Парні фібули – застібки для верхнього одягу на кшталт плаща або накидки. Водночас вони виконували роль не лише застібок, а й прикрас, та були ознакою соціального статусу. Великі срібні фібули цього типу є найвищим жіночим атрибутом своєї доби, а їхня власниця належала до панівної верстви свого середовища.

Знахідок скарбів з такими фібулами відомо небагато. Схожі фібули знайдені в таких відомих скарбах як Харівка, Івахники, Пастирське, Залісся та Зайцеве. Формування цього типу прикрас пов'язують, з одного боку, із взаємодією потужного культурного імпульсу з Подунав'я, а з іншого – з впливом культур народів, підпорядкованих Хазарському Каганату.

Саме приховування в певний час скарбів з фібулами цього типу вважається відображенням якихось глобальних подій, погано нам зрозумілих за писемними джерелами того періоду, – потрясінь та переселень на наших теренах у 730-х роках.

Тому кожен новий подібний скарб додає важливу інформацію про етнокультурні процеси, що відбувалися на землях східних слов'ян напередодні появи тут прибульців з Північної Європи – вікінгів, та є важливою, раніше невідомою сторінкою історії України часів виникнення передумов утворення Русі.

Особливу вагу цьому скарбу додає те, що його було знайдено на Сумщині, де проходив історичний шлях по Сіверському Донцю на Дон і далі – в напрямку до Волги, або навпаки – вздовж північного узбережжя Чорного моря.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.