В Україні дозволили писати "росія" і "москва" з малої літери

В Україні написання слів "росія", "москва" тощо офіційно дозволили писати з малої букви у неофіційних текстах.

Про це повідомили у Національній комісії зі стандартів державної мови.

Зазначається, що питання про написання назви держави-агресора з малої букви розглянули, зважаючи на "героїчну боротьбу українського народу за незалежність та взявши до уваги звернення в соцмережах міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук".

Фахівці обговорили відповідне питання із урахуванням офіційних листів від Інституту української мови НАН України, Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України.

"Написання назв "російська федерація", "росія", "москва", "московія", "московське царство", "російська імперія"", "державна дума рф" тощо з малої букви можна не кваліфікувати як відхилення від норм української мови в текстах неофіційного характеру", — вказали у Нацкомісії.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.