Замість молдовської румунська: парламент Молдови проголосував за перейменування мови

Парламент Молдови в першому читанні ухвалив законопроєкт про перейменування молдовської мови та заміну її в усіх офіційних документах на румунську

Про це повідомляє point.md, передає Укрінформ.

Документ підтримали 56 депутатів.

Проєкт закону, який передбачає відповідні зміни до Конституції Молдови, розроблений групою депутатів від правлячої партії "PAS", яка має більшість у парламенті.

Документ передбачає, що протягом 30 днів від дня набрання чинності законом органи державної влади, які мають компетенцію приймати, затверджувати або видавати нормативні акти, внесуть необхідні зміни.

Крім того, національне свято "Наша мова", як воно нині називається в постанові парламенту "Про пам'ятні дні, святкові та вихідні дні" та у Трудовому кодексі, має називатися "Румунська мова".

"Ця законодавча ініціатива є не звичайною ініціативою щодо зміни Конституції, а технічною ініціативою, яка випливає із зобов'язання виконувати та/або виконувати акти Конституційного суду", - зазначила депутат Вероніка Рошка, яка є одним з авторів законопроєкту.

За інформацією NewsMaker, на засіданні парламенту між депутатами від більшості та опозицією виникла сутичка, коли під час голосування за законопроєкт про мову комуністи та соціалісти спробували заблокувати трибуну.

Згідно з Конституцією Молдови, державною в країні є молдовська мова. Водночас у Декларації про незалежність сказано, що державною є румунська мова.

Конституційний суд Молдови в 2013 році ухвалив, що текст Декларації про незалежність має перевагу над положеннями Конституції.

 

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.