Замість молдовської румунська: парламент Молдови проголосував за перейменування мови

Парламент Молдови в першому читанні ухвалив законопроєкт про перейменування молдовської мови та заміну її в усіх офіційних документах на румунську

Про це повідомляє point.md, передає Укрінформ.

Документ підтримали 56 депутатів.

Проєкт закону, який передбачає відповідні зміни до Конституції Молдови, розроблений групою депутатів від правлячої партії "PAS", яка має більшість у парламенті.

Документ передбачає, що протягом 30 днів від дня набрання чинності законом органи державної влади, які мають компетенцію приймати, затверджувати або видавати нормативні акти, внесуть необхідні зміни.

Крім того, національне свято "Наша мова", як воно нині називається в постанові парламенту "Про пам'ятні дні, святкові та вихідні дні" та у Трудовому кодексі, має називатися "Румунська мова".

"Ця законодавча ініціатива є не звичайною ініціативою щодо зміни Конституції, а технічною ініціативою, яка випливає із зобов'язання виконувати та/або виконувати акти Конституційного суду", - зазначила депутат Вероніка Рошка, яка є одним з авторів законопроєкту.

За інформацією NewsMaker, на засіданні парламенту між депутатами від більшості та опозицією виникла сутичка, коли під час голосування за законопроєкт про мову комуністи та соціалісти спробували заблокувати трибуну.

Згідно з Конституцією Молдови, державною в країні є молдовська мова. Водночас у Декларації про незалежність сказано, що державною є румунська мова.

Конституційний суд Молдови в 2013 році ухвалив, що текст Декларації про незалежність має перевагу над положеннями Конституції.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.