В Одесі створили мапу об’єктів культурної спадщини, які постраждали через обстріли

В Одесі розробили мапу, на яку нанесені постраждалі через обстріли об’єкти культурної спадщини з охоронної зони ЮНЕСКО.

Про це повідомляє Одеська міськрада, передає Укрінформ.

"В Одесі створено мапу об'єктів культурної спадщини та історичних будівель у межах власності всесвітньої спадщини "Історичний центр Одеси", пошкоджених від ракетних атак Росії", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що 87 пам'яток архітектури в історичному центрі Одеси зазнали пошкоджень під час російських атак 20 та 23 липня, а також 14 серпня 2023 року. У цих будинках розміщувалися музеї, музична школа, дитячий садок, науковий центр, аматорський театр, квартири мирних громадян. Одна з ракет вразила містобудівну домінанту історичного центру – Спасо-Преображенський собор.

"Також через вибухову хвилю завдано шкоду декільком десяткам кварталів історичної житлової забудови – як на території об'єкта всесвітньої спадщини, так і в його буферній зоні", - додали в муніципалітеті.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.