Під тиском громадськості Вєдєнєєва звільнили з посади заступника директора Інституту українознавства

Дмитра Вєдєнєєва звільнили з посади заступника директора Науково-дослідного інституту українознавства МОН України.

Про це повідомив історик, народний депутат ВР і колишній голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

"Декаґебізація в дії. Вєдєнєєв більше не заступник директора Інституту українознавства. Дякую усім небайдужим", — написав В'ятрович.

Він опублікував фото листа директора Науково-дослідного інституту українознавства Василя Чернеця, у якому той повідомляє заступника міністра освіти і науки Дениса Курбатова, що після того, "як у соцмережах прокотилася "хвиля обурення" щодо давніх публікацій Вєдєнєєва з приводу історії Голодомора", про які Чернець, "на жаль, не знав", він вирішив "врахувати думку громадськості" і звільнити колишнього кадебіста з посади заступника директора НДІ українознавства.

Нагадаємо, про призначення Дмитра Вєдєнєєва на посаду заступника директора Науково-дослідного інституту українознавства МОН України стало відомо 21 вересня. Володимир В'ятрович розкритикував це призначення.

Вєнєдєєв у 2010–2013 роках працював заступником голови Українського інституту національної пам'яті, призначений на цю посаду тодішнім президентом Віктором Януковичем. За словами В'ятровича, на цій посаді Вєнєдєєв був одним із головних інструментів у просуванні російського наративу про Голодомор.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.