Під тиском громадськості Вєдєнєєва звільнили з посади заступника директора Інституту українознавства

Дмитра Вєдєнєєва звільнили з посади заступника директора Науково-дослідного інституту українознавства МОН України.

Про це повідомив історик, народний депутат ВР і колишній голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

"Декаґебізація в дії. Вєдєнєєв більше не заступник директора Інституту українознавства. Дякую усім небайдужим", — написав В'ятрович.

Він опублікував фото листа директора Науково-дослідного інституту українознавства Василя Чернеця, у якому той повідомляє заступника міністра освіти і науки Дениса Курбатова, що після того, "як у соцмережах прокотилася "хвиля обурення" щодо давніх публікацій Вєдєнєєва з приводу історії Голодомора", про які Чернець, "на жаль, не знав", він вирішив "врахувати думку громадськості" і звільнити колишнього кадебіста з посади заступника директора НДІ українознавства.

Нагадаємо, про призначення Дмитра Вєдєнєєва на посаду заступника директора Науково-дослідного інституту українознавства МОН України стало відомо 21 вересня. Володимир В'ятрович розкритикував це призначення.

Вєнєдєєв у 2010–2013 роках працював заступником голови Українського інституту національної пам'яті, призначений на цю посаду тодішнім президентом Віктором Януковичем. За словами В'ятровича, на цій посаді Вєнєдєєв був одним із головних інструментів у просуванні російського наративу про Голодомор.

 

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.