IN MEMORIAM: помер професор Києво-Могилянської академії Михайло Кірсенко

Михайло Кірсенко відійшов у вічність на 78 році життя.

Про це сповістила Кафедра історії НаУКМА.

"19 вересня 2023 р., о першій ночі не стало професора Михайла Володимировича Кірсенко. Михайло Володимирович був засновником кафедри історії, очоливши її у 1993 році. Це невимовна втрата для кафедри, університету та всієї історичної спільноти. Світлая пам'ять!", - йдеться у повідомленні.

Михайло Кірсенко народився 1945 року в місті Калуга. Згодом переїхав до України, де закінчив Київський університет (1968). У 1993—1996 працював завідувачем, а від 1996 — професором катедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія". У той же час обіймав посаду завідувача (1996—1998), а від 1998 — професора катедри зовнішньої політики. За сприяння пана Михайла у 1996 році було створено Дипломатичну академію України при МЗС України. З 2009 року він також є експертом Ради Європи. Викладав не лише в Україні, але також і в університетах та наукових установах США, Великої Британії, Франції, Чехії, Польщі. Є членом Українського національного комітету істориків.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.