IN MEMORIAM: помер професор Києво-Могилянської академії Михайло Кірсенко

Михайло Кірсенко відійшов у вічність на 78 році життя.

Про це сповістила Кафедра історії НаУКМА.

"19 вересня 2023 р., о першій ночі не стало професора Михайла Володимировича Кірсенко. Михайло Володимирович був засновником кафедри історії, очоливши її у 1993 році. Це невимовна втрата для кафедри, університету та всієї історичної спільноти. Світлая пам'ять!", - йдеться у повідомленні.

Михайло Кірсенко народився 1945 року в місті Калуга. Згодом переїхав до України, де закінчив Київський університет (1968). У 1993—1996 працював завідувачем, а від 1996 — професором катедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія". У той же час обіймав посаду завідувача (1996—1998), а від 1998 — професора катедри зовнішньої політики. За сприяння пана Михайла у 1996 році було створено Дипломатичну академію України при МЗС України. З 2009 року він також є експертом Ради Європи. Викладав не лише в Україні, але також і в університетах та наукових установах США, Великої Британії, Франції, Чехії, Польщі. Є членом Українського національного комітету істориків.

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.