IN MEMORIAM: помер професор Києво-Могилянської академії Михайло Кірсенко

Михайло Кірсенко відійшов у вічність на 78 році життя.

Про це сповістила Кафедра історії НаУКМА.

"19 вересня 2023 р., о першій ночі не стало професора Михайла Володимировича Кірсенко. Михайло Володимирович був засновником кафедри історії, очоливши її у 1993 році. Це невимовна втрата для кафедри, університету та всієї історичної спільноти. Світлая пам'ять!", - йдеться у повідомленні.

Михайло Кірсенко народився 1945 року в місті Калуга. Згодом переїхав до України, де закінчив Київський університет (1968). У 1993—1996 працював завідувачем, а від 1996 — професором катедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія". У той же час обіймав посаду завідувача (1996—1998), а від 1998 — професора катедри зовнішньої політики. За сприяння пана Михайла у 1996 році було створено Дипломатичну академію України при МЗС України. З 2009 року він також є експертом Ради Європи. Викладав не лише в Україні, але також і в університетах та наукових установах США, Великої Британії, Франції, Чехії, Польщі. Є членом Українського національного комітету істориків.

 

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.