Мешканець Волині виявив на городі середньовічну писанку

Розмальоване глиняне яйце стане частиною експозиції Волинського краєзнавчого музею.

Про це пише ZAXID.NET.

Писанку на городі в селі Древині Іваничівської громади виявив волинянин Олександр Міщук. Під час сільськогосподарських робіт він помітив незвичне глиняне яйце, яке, імовірно, вимило з землі дощем. Чоловік сконтактував зі знайомим краєзнавцем, який порадив йому звернутись до музею.

Вже в установі писанку ретельно оглянули спеціалісти, які дійшли до висновку, що це – давній середньовічний артефакт. "Писанка менша, ніж звичайне куряче яйце, її довжина становить 4,5 сантиметри. У порожнині яйця є глиняне, або ж кам'яне калатальце. Скоріше за все, виріб не був іграшкою чи звичайною побутовою річчю. Імовірно, це виріб, пов'язаний з релігією", – зазначив Тарас Верба, завідувач відділу давньої історії Волинського краєзнавчого музею.

Спеціалісти кажуть, що писанка була виготовлена орієнтовно в XI-XII столітті. Вік писанки оцінили за аналогією з подібними розписаними яйцями, які вже знаходили на території західної України.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.