Мешканець Волині виявив на городі середньовічну писанку

Розмальоване глиняне яйце стане частиною експозиції Волинського краєзнавчого музею.

Про це пише ZAXID.NET.

Писанку на городі в селі Древині Іваничівської громади виявив волинянин Олександр Міщук. Під час сільськогосподарських робіт він помітив незвичне глиняне яйце, яке, імовірно, вимило з землі дощем. Чоловік сконтактував зі знайомим краєзнавцем, який порадив йому звернутись до музею.

Вже в установі писанку ретельно оглянули спеціалісти, які дійшли до висновку, що це – давній середньовічний артефакт. "Писанка менша, ніж звичайне куряче яйце, її довжина становить 4,5 сантиметри. У порожнині яйця є глиняне, або ж кам'яне калатальце. Скоріше за все, виріб не був іграшкою чи звичайною побутовою річчю. Імовірно, це виріб, пов'язаний з релігією", – зазначив Тарас Верба, завідувач відділу давньої історії Волинського краєзнавчого музею.

Спеціалісти кажуть, що писанка була виготовлена орієнтовно в XI-XII столітті. Вік писанки оцінили за аналогією з подібними розписаними яйцями, які вже знаходили на території західної України.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.