АНОНС: Презентація книги «Спецоперація «Некро». Розсекречені історії з архіву розвідки»

Презентація книги «Спецоперація «Некро». Розсекречені історії з архіву розвідки» відбудеться 6 вересня

Про це повідомив автор книжки Олександр Скрипник, дослідник історії спецслужб.

"Говоритимемо про досі невідомі епізоди спецоперацій ГПУ/НКВД/МГБ/КГБ СРСР за кордоном із убивства визначних діячів українського національно-визвольного руху, про застосування спецзасобів і агентів-бойовиків, про так звані "активні заходи" і загалом політику державного тероризму кремля", - зазначив Олександр Скрипник.

Пів сотні нарисів ґрунтуються на унікальних розсекречених документах із архіву Служби зовнішньої розвідки України. Вони дають змогу дізнатися про досі невідомі епізоди спецоперацій ГПУ/НКВД/МГБ/КГБ СРСР за кордоном проти визначних діячів українського національно-визвольного руху.

Зокрема, про першу спробу ліквідувати Андрія Мельника і Степана Бандеру ще у 1944 році в Берліні; про нові обставини убивства Євгена Коновальця; про те, як впроваджували агентів НКВД у близьке оточення гетьмана Павла Скоропадського за кордоном; про наміри завербувати начальника розвідки УНР Всеволода Змієнка, міністра закордонних справ УНР Олександра Шульгина, голову ОУН(м) Олега Штуля-Ждановича, борця за українську справу Василя Вашиваного та інших діячів і що з цього вийшло; про одну з перших спроб застосування надсекретних спецзасобів – проти військового міністра уряду УНР в екзилі Миколи Капустянського; про те, як КГБ здійснював широкомасштабну спецоперацію під назвою "Некро" проти голови ОУН(б) Ярослава Стецька з метою доведення його до передчасної смерті.

Автор Олександр Скрипник наводить багато цитат із оперативних довідок, агентурних повідомлень, планів, звітів, робить посилання на документи, подає світлини і зображення окремих документів з архівних справ.

Презентація книги "Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки" відбудеться 6 вересня об 11.00 в Укрінформі (вул. Богдана Хмельницького, 8/16, ст. м. "Театральна").

З питань придбання книги звертатися до видавництва "АДЕФ-Україна".

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.