Ілля Хржановський пішов з посади керівника Меморіального центру "Бабин Яр"

Російський режисер Ілля Хржановський більше не є художнім керівником Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

Про це Ілля Хржановський повідомив у Facebook, пише Суспільне.

Хржановський заявив, що не працює на посаді "з цього літа". І додав, що сам ухвалив рішення піти та зробив це не на початку війни, бо "вірив і знав, що зможу бути корисним Україні, зосередившись на міжнародній діяльності та різних видах підтримки України".

Також російський режисер попросив пробачення "у всіх тих, кого факт мого перебування в Україні та моя діяльність дратувала".

"Війна змінила і ще змінюватиме багато чого у сприйнятті та формуванні культури пам'яті в Україні — після війни настане етап переосмислення всієї роботи з пам'яттю. Вірю, що багато з розробленої нашою командою творчої концепції стане в пригоді в майбутньому, але в наявному контексті вважаю свій етап діяльності завершеним", — написав він.

Ілля Хржановський — російський режисер і продюсер. Член Європейської академії кіномистецтв, член Гільдії кінорежисерів Росії. Хржановський зізнався, що з 2006 року живе у Німеччині і є її громадянином.

Режисер став художнім керівником Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" у 2019 році.

 
 Фото: Ратинський В'ячеслав/УНІАН

Теми

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.