У Полтаві обуруть нову дату відзначення Дня міста

Рішення про електронне голосування щодо нової дати святкування Дня міста Полтава ухвалили 7 вересня під час засідання виконавчого комітету Полтавської міськради.

Про це повідомив Полтавський офіс УІНП.

У Полтаві День міста 23 вересня відзначають з 1999 року, до цього його святкували 12 липня. За словами директора Полтавського краєзнавчого музею  Олександра Супруненка, на День визволення Полтави від нацистських загарбників 23 вересня, міська влада перенесла й святкування Дня міста, щоб зекономити витрати на відзначенні двох події.

До голосування запропонували три нових дати замість 23 вересня:

  • 29 червня (за новоюліанським календарем) – дата першої літописної згадки про Полтаву. Саме до 1999-го року 12 липня (за старим стилем) і відзначали День міста. Пропозицію подали фахівці Полтавської обласної організації краєзнавців України. Також цю дату висунули працівники Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського.
  • 5 вересня — дата відновлення Магдебурзького права (за новоюліанським календарем). Цю дату на розгляд запропонували представники Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка
  • 9 вересня — дата народження письменника Івана Котляревського. Це пропозиція від музейників з літературного музею ім. Котляревського.

За словами секретаря міськради Катерини Ямщикової, перелік цих дат може доповнюватись під час громадських обговорень, які розпочнуться 7 вересня. Після того, як будуть зібрані усі пропозиції, за них голосуватимуть онлайн на платформі "Edem". Голосування триватиме 2 тижні.

Розглянути нову дату святкування Дня міста Полтави замість 23 вересня розпочали у квітні цього року після розгляду електронної петиції. Її опублікували на сайті Полтавської міської ради.

 

Теми

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.