У Полтаві обуруть нову дату відзначення Дня міста

Рішення про електронне голосування щодо нової дати святкування Дня міста Полтава ухвалили 7 вересня під час засідання виконавчого комітету Полтавської міськради.

Про це повідомив Полтавський офіс УІНП.

У Полтаві День міста 23 вересня відзначають з 1999 року, до цього його святкували 12 липня. За словами директора Полтавського краєзнавчого музею  Олександра Супруненка, на День визволення Полтави від нацистських загарбників 23 вересня, міська влада перенесла й святкування Дня міста, щоб зекономити витрати на відзначенні двох події.

До голосування запропонували три нових дати замість 23 вересня:

  • 29 червня (за новоюліанським календарем) – дата першої літописної згадки про Полтаву. Саме до 1999-го року 12 липня (за старим стилем) і відзначали День міста. Пропозицію подали фахівці Полтавської обласної організації краєзнавців України. Також цю дату висунули працівники Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського.
  • 5 вересня — дата відновлення Магдебурзького права (за новоюліанським календарем). Цю дату на розгляд запропонували представники Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка
  • 9 вересня — дата народження письменника Івана Котляревського. Це пропозиція від музейників з літературного музею ім. Котляревського.

За словами секретаря міськради Катерини Ямщикової, перелік цих дат може доповнюватись під час громадських обговорень, які розпочнуться 7 вересня. Після того, як будуть зібрані усі пропозиції, за них голосуватимуть онлайн на платформі "Edem". Голосування триватиме 2 тижні.

Розглянути нову дату святкування Дня міста Полтави замість 23 вересня розпочали у квітні цього року після розгляду електронної петиції. Її опублікували на сайті Полтавської міської ради.

 

Теми

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.