У Полтаві обуруть нову дату відзначення Дня міста

Рішення про електронне голосування щодо нової дати святкування Дня міста Полтава ухвалили 7 вересня під час засідання виконавчого комітету Полтавської міськради.

Про це повідомив Полтавський офіс УІНП.

У Полтаві День міста 23 вересня відзначають з 1999 року, до цього його святкували 12 липня. За словами директора Полтавського краєзнавчого музею  Олександра Супруненка, на День визволення Полтави від нацистських загарбників 23 вересня, міська влада перенесла й святкування Дня міста, щоб зекономити витрати на відзначенні двох події.

До голосування запропонували три нових дати замість 23 вересня:

  • 29 червня (за новоюліанським календарем) – дата першої літописної згадки про Полтаву. Саме до 1999-го року 12 липня (за старим стилем) і відзначали День міста. Пропозицію подали фахівці Полтавської обласної організації краєзнавців України. Також цю дату висунули працівники Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського.
  • 5 вересня — дата відновлення Магдебурзького права (за новоюліанським календарем). Цю дату на розгляд запропонували представники Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка
  • 9 вересня — дата народження письменника Івана Котляревського. Це пропозиція від музейників з літературного музею ім. Котляревського.

За словами секретаря міськради Катерини Ямщикової, перелік цих дат може доповнюватись під час громадських обговорень, які розпочнуться 7 вересня. Після того, як будуть зібрані усі пропозиції, за них голосуватимуть онлайн на платформі "Edem". Голосування триватиме 2 тижні.

Розглянути нову дату святкування Дня міста Полтави замість 23 вересня розпочали у квітні цього року після розгляду електронної петиції. Її опублікували на сайті Полтавської міської ради.

 

Теми

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.