В Україні випустили колекцію хусток з мистецькими творами, які викрала або знищила Росія

Кошти з продажу хусток, на яких зображено мистецькі твори, викрадені або знищені Росією, спрямують на відновлення будинків на Київщині.

Про це Укрінформу повідомила пресслужба UNITED24.

На одній із хусток зображено мозаїку "Святий великомученик Димитрій Солунський", яку створив невідомий художник у 12 ст. для Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря. У 1937 році радянська влада підірвала собор, а демонтовану мозаїку вивезли до Москви. Сьогодні вона перебуває у Третьяковській галереї.

Інший аксесуар - із картиною Архипа Куїнджі "Червоний захід". Її оригінал знаходиться в нью-йоркському Музеї мистецтва Метрополітен, ескіз картини зберігався в Маріупольському художньому музеї ім. Куїнджі, який був зруйнований навесні 2022 року російським авіаударом. З музею викрали понад 2000 робіт, серед них - цей ескіз. Його доля наразі невідома.

На третій хустці відтворено фрагмент розпису будинку української художниці - представниці наївного мистецтва Поліни Райко в Олешках на Херсонщині. 6 червня 2023 року росіяни підірвали Каховську ГЕС, і будинок підтопило. Більшість розписів втрачена назавжди.

"Мистецькі твори, що лягли в основу колекції OLIZ (бренд аксесуарів - ред.) та UNITED24, були привласнені або знищені Росією. Як і багато інших, точну кількість яких неможливо уявити. Їх підривали, різали, спалювали, втоптували в землю, але переважно викрадали. Щоб потім виставити у своїх музеях та галереях і назвати російським мистецтвом. Кожна хустка — історія викраденої або знищеної роботи українських митців. Кожна хустка — помічник у культурній дипломатії, можливість розказати світові правду", - розповіла координаторка платформи UNITED24 Ярослава Гресь.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.