Російський агент у рясі в українському камуфляжі

Багатолітній російський агент у рясі під легендованим прізвиськом "Августін", а насправді Адам Іванович Маркевич напялив на себе український камуфляж, почепив нарукавний знак бойового медика і поїхав на схід України по підрозділах Збройних Сил України з ймовірно розвідувальною задачею від своїх кураторів з Москви.

 

Багатолітній російський агент у рясі під легендованим прізвиськом "Августін", а насправді Адам Іванович Маркевич напялив на себе український камуфляж, почепив нарукавний знак бойового медика і поїхав на схід України по підрозділах Збройних Сил України з ймовірно розвідувальною задачею від своїх кураторів з Москви.

Хто такий цей Адам Іванович Маркевич - це багатолітній російський агент у рясі, який називає себе "митрополит рпц Августін"який є координатором мережі російської православної церкви у Білій Церкві та на півдні Київської області. Раніше Августін був координатором московського патріархату на Львівщині. Тоді ж на нього були скоординовані всі проросійські і антиукраїнські політичні і громадські організації Львівщині фінансовані російською федерацією.

Але у структурі московського патріархату у Августіна є важливіша задача - він голова "Синодального відділу московського патріархату по взаємодії зі Збрйоними силами України та іншими військовими формуваннями України". Августін на цій посаді з 1999 року працює в чіткій координації з таким же управлінням рпц у москві, яке довгий час очолював, покійний вже, російський шовініст Дмітрій Смірнов.

Задача структури "Августіна" Маркевича у всі часи полягала у інфільтрації до лав Збройних Сил України проросійських шпигунів під виглядом військових священиків рпц в Україні, сприяння просування по службі лояльних до москви офіцерів і генералів, сприяння розвалу Збройних Сил України.

До речі, сам Маркевич - капітан совєцької армії у відставці, багатьох своїх родичів свого часу він теж зміг розставити на різні посади у ЗСУ і вони там досі служать.

Найяскравіше структура Маркевича проявила себе у 2014 році. За часів президенства януковича Маркевича вдалося розставити багатьох своїх підлеглих "священиків рпц" на посади у ЗСУ. Під час військової операції по захопленню Криму підлеглі Маркевича приходили до командирів українських військових частин, кораблів та агітували їх негайно здаватися російським окупантам.

Підлеглі Маркевича буквально були на телефонному зв'язку з тими російськими командирами, які відповідали за захоплення конкретної української війської частини, чи корабля.

Тобто, це були не якісь випадкові священики з вулиці. Ні це були так звані "військові священики московського патріархату", які роками ніби-то опікувалися особовим складом цієї військової частини, колектив частини знав цих священиків і сприймав їх, як своїх. Коли вмовляння здатися не діяло підлеглі Маркевича задіювали російську релігійну ІПСО.

У 2014 році я, тоді, як журналіст 5 каналу зустрічав українських морських піхотинців, які не зрадили присязі і вийшли з Криму і багато з них розповідали, що їхній так званий "капелан", який був з московського патріахату, зі структури Маркевича, агітував їх перейти на бік російських окупантів і лишитися у Криму, і коли морпіхи відмовилися - він їх і їхні родини прокляв.

На початках російської агресії на сході України у 2014 році - роль підлеглих Маркевичу священиків була така сама, як і у Криму, хоча окрім агітації тут агенти у рясах перейшли до акцій прямої дії. На початках вони організували мітинги за участі своїх парафіян на в'їздах до військових частин, щоб заблокувати дії українських військових. Потім саме підлеглі маркевича стануть корегувальниками російської артилерії і шпигунами, які будуть зливати російським окупантам місця дислокації українських військ.

Як сказав мені один український військовий у 2015 році: "сьогодні приїзджали московські попи, привозили шкарпетки і тушонку, знач вночі наше ППД будуть крить градами".

24 лютого 2022 року підлеглий Маркевича - священик московського патріархату Михаїл Павлушенко - штатний капелан шпиталю МВС у Києві корегував посадку російських військових гелікоптерів на Гостомельському аеродромі.

Про подвиги "генерала ФСБ" Маркевича можна розповідати дуже довго. На сам кінець, нещодавно Маркевич мав відрядження до Італії, де на конференції розповідав про "гоніння на православних в Україні" і "захоплення храмів канонічної церкви".

Але і це не найголовніше. московський патріархат в Україні розповідає, що вони вже розірвали спілкування з кірілом, що вони вже не є частоною рпц. Але 10 вересня 2023 року Маркевич у Мілані співслужив із тамтешнім агентом рпц "Амвросієм" Макаром і вже якось забули, про розрив з московським патріархатом.

А тепер керівник "військового" відділу рпц в Україні наражається у камуфляж і особисто їде шпигувати на фронт.

До речі у цій шпигунській місії він був не сам, його супроводжували також інші "російські агенти у рясах" - ряжені у камуфляж під "капеланів", "медиків" і "волонтерів".

На перший погляд може здатися, що в них вже настільки погано йдуть справи, що росіяни топ-агентів відправляють на такі дрібні задачі, насправді ні. Вони впевнені, що українські спецслужби нічого не зроблять Маркевичу, вони впевнені у своїй безкарності!

Дмитро Крапивенко: Алла Пушкарчук - Рута, яку не вберегли

Загинула Алла Пушкарчук (Рута). Тендітна дівчина, що пішла на війну ще у 2014-му, залишила світ мистецтва, навчання в університеті Карпенка-Карого і омріяну кар'єру театрознавиці.

Ярослав Пронюткін: Тут спочиватимуть наші герої: хто має право бути похованим на головному Меморіалі країни?

Національне військове меморіальне кладовище — це меморіал на багато років вперед. За всіма прогнозами поховання тут можуть відбуватися протягом наступних 40-50-ти і більше років. Меморіал призначений винятково для військовослужбовців — тих, які загинули в бою під час цієї війни, та тих, які мали видатні заслуги перед батьківщиною, та покинуть цей світ через дуже багато років.

Зоя Казанжи: Винні мають бути покарані

Володимира Вакуленка, українського письменника вбили росіяни. Дата його загибелі достеменно невідома. Ймовірніше, це сталося між 24 березня та 12 травня 2022 року. Після того, як Ізюм звільнили ЗСУ, у місті виявили масове поховання – понад 400 тіл. Під номером 319 було тіло Володимира Вакуленка.

Євген Гомонюк: Французькі скульптури у Миколаєві

Що спільного між найстарішим міським театром, Аркасівським сквером і зоопарком у Миколаєві? Власне французький слід. Всіх їх об’єднує художня французька ливарня Валь Д'Осне з головним салоном в Парижі, чия продукція в різні часи прикрашала ці три локації. Мова йде про п’ять найвідоміших в Миколаєві декоративних садових чавунних скульптур. Одна з них, на жаль, була втрачена ще у 1990-ті роки, інші чотири можна побачити і сьогодні.